Рік 2020 має всі шанси стати переломним не лише для Ірпеня, а й для всієї країни. Велике бажання захистити заплаву переростає в болючу “рану” України. Адже статистика говорить, що знищення екології відбувається на державному рівні, а населення просто не знає, як відстояти свої права. Знищення лісів та водойм тягне за собою зміну рослинності, тваринництва, грунтів, повітря, та врешті-решт клімату. Зараз Україна ризикує втратити маленьку річку Ірпінь, що змінить екологічну ситуацію Київщини, тому її захист повинен піднятись на загальнонаціональний рівень.
На екологічну байдужість України впливає чимало факторів. Найбільшим серед них є корупція, що дозволила у 2011-2013 роках збільшити незаконну вирубку лісу на експорт. Таким чином втрати від цього бізнесу, який збагачує окремих осіб, сягнув сотень мільйонів доларів за рік. І це при тому, що офіційна статистика лісового господарства в Україні доволі сумна. Проаналізувати статистику намагався письменник та журналіст Володимир Коскін. Зібравши дані з офіційних джерел він зробив висновок, що лісистість України складає 15,9% від загальної площі території держави.
______________________________________________________________________________
ІРПІНСЬКА ЗАПЛАВА ЗБЛИЗЬКА
Чия жахливая рука перетворює дерева і деревця у пні і обрубки?..
Що більше я полюю за красою, то більший сум огортає мою душу. Катастрофічно швидко зникають ліси, луки, озера і річки. Зникає тваринний світ.
Ловлю себе на думці, що прагнення людей багато заробляти, влаштовувати кар’єру, «красиво» жити, втрачає свій сенс, якщо людина не думає про екологію, про порятунок і відновлення природи.
За таких темпів знищення природи нашим дітям і тим паче онукам дістанеться пустеля.
Я звернувся до офіційних джерел (а вони, звісно, подають дещо завищені цифри). І ось що маємо.
Загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить майже 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю майже 9,6 млн га.
Значна площа лісів зростає у зоні радіоактивного забруднення; половина лісів України є штучно створеними і потребують посиленого догляду.
Отже, лісистість України складає 15,9% від загальної площі території держави.
Порівняймо з іншими країнами: у Швеції лісистість складає 67,7%, в Іспанії – 54,8%, у Фінляндії – 68,4, у Польщі – 29,8%, в Італії – 36,2%, в Німеччині – 31%, Норвегії – 38,3%, Франції – 32%, Туреччині – 27,8.
А в Україні, нагадаю, 15,9% «лісистості»!
Нема чого ходити далеко, візьмемо річку Ірпінь. Заплава фактично «гола і боса» – нема деревцят, кущів, зокрема, верболозу. Річище змілілої забрудненої – отруєної – річки дедалі менше огорнуто рятувальними деревами і кущами. Без лісу річка гине. З водою стає сутужніше. Про те, що тече з наших кранів, не говоритиму, цю страшну рідину пити небезпечно…
Отже, я ловлю красу, але у всього є свій виворіт…
______________________________________________________________________________
Ці цифри підтверджує звіт Держлісагентства за 2019 рік. Україна значно програє своїм європейським сусідам. Співвідношення лісистості до площі країни робить Україну найменш лісистою з-поміж інших, доволі великих за площею країн Європи.
В Ірпені незаконна вирубка лісу та зелених зон супроводжує майже кожне будівництво. Екологи стверджують, що з 2008 року в Ірпені знищили під забудову близько 900 га. лісу. Щороку ця цифра лише росте, тому за 30 років наші нащадки вже можуть не побачити тутешніх лісів, які бачимо ми.
Варто зазначити, що їхня користь для великих міст є значною, адже дерева:
- охолоджують;
- очищують повітря та укріплюють грунти;
- ведуть боротьбу зі шкідниками та збудниками хвороб
Таким чином, екосистема регіону та країни невпинно погіршується. Дані Асоціації рибалок України щодо водойм в Україні також невтішні. Вони показують, що за останні 20 років кількість малих річок в Україні скоротилася на 40% (зникло десять тисяч малих річок), це — 15 км за рік. Їхня кількість продовжує зменшуватись, адже в Україні відсутня єдина водна стратегія, яка б затверджувала цінність водойм для країни. В річки продовжують зливати нечистоти на нафтопродукти, а їхні береги активно забудовують, руйнуючи прородні системи. Це ставить під загрозу існування водойм, які втрачають можливість до самовідновлення. Під загрозою опинилась і притока Дніпра – річка Ірпінь. Її береги вже забетонувала міська влада, створюючи піар-проект під назвою “набережна”, яка має на меті піарити не лише політиків, а й будівництво, що незаконно ведеться на її заплаві.
Центр журналістики даних Texty на основі аналітики документів, зокрема, ЄС, вказує, що забудова заплав є основною причиною паводків. В Європі їхнім відновленням займаються на державному рівні, створюючи цілі програми та навіть викуповуючи прибережні приватні ділянки. Річка Ірпінь поки що не включена до потенційно небезпечних через затоплення. Але це все тому, що зовсім донедавна на її берегах будівництво не велось. Та ще зовсім нещодавно журналісти повідомляли, що після рясних опадів розпочате там будівництво почало підтоплювати.
Тепер береги річки Ірпінь знищуються попри всі ризики та заборони. Влада не чує голосу громади, натомість намагається завершити свої бізнес-проєкти, ймовірно, передчуваючи поразку на майбутніх виборах. Це наражає на небезпеку мешканців міста та нових житлових районів поблизу заплави та екологічну систему, тому захист річки цілком можливо вийде за межі передмістя столиці та сягне загальнонаціонального рівня.
