Серед 12 найбільш шанованих свят церковного календаря, які йдуть після Воскресіння Господнього, є свято Успіння Пресвятої Богородиці. Дата свята відзначається двадцять восьмого серпня за новим стилем, і п’ятнадцятого числа, згідно зі старим. Приурочена ця дата прославлення пам’яті Пресвятої Богородиці. Згідно церковних постулатів, напередодні свята, необхідно дотримуватися посту, починаючи з 14-го по 27-е числа.
Духовне значення дати
Для безлічі святкування дня смерті Божої Матері може виглядати абсурдним, оскільки для більшої частини людей асоціації зі смертю пов’язані з болем, сумом, болем і втратами.
У будь-яку епоху людського існування зі смертю завжди було пов’язане почуття страху і трепету, відчуття розгубленості, паніки і здивування перед чимось незбагненним.
Але у випадку з християнською вірою, для православних людей смерть усвідомлюється як набуття стійкої і надійної життєвої основи в Божій світобудові. І більше вони відчувають страх перед смертю, а від тих дій, якими наповнюється їхнє земне життя. Саме в увазі такого тлумачення, смерть християнами сприймається не як абсолютного завершення людського існування, а як випробування, яке кожен повинен пройти, щоб знайти вічне існування. Саме тому, подія, пов’язана з успінням Божої матері асоціюється з радісними емоціями у віруючих, оскільки за допомогою смерті вона знайшла можливість приєднання до Сина Свого.
Витоки святкової дати
Визнання дати, приуроченої Успінню Богородиці, було здійснено ще у стародавні часи. Згадується це свято, наприклад, у творах блаженного Ієроніма, Григорія і Августина, а в роботах єпископа Турського.
У 4 столітті імператором Візантії Маврикієм була затверджена ця дата і як день перемоги над персами, оскільки, на його думку, обидві події такого роду являють собою одні з найбільш значущих свят загальноцерковного характеру.
Але, слід відзначити, що святкування цієї дати відбувалося в різних регіонах і в різні дні: у ряді місць цей православний свято відзначали у другому зимовому місяці – січні, в інших – місяцем даного свята виступав серпень. Наприклад, у сьомому столітті церквами Риму та Заходу було прийнято рішення відзначати цю дату смерті діви Марії 18-го січня, а 14-е число місяця серпня ознаменувала як день «прийняття Її Богом на небеса».
І тільки, починаючи з 7-9 століть, це свято стало відзначатися в середині серпня, 15-го числа західними і східними церквами. А головне призначення дати полягало в прославлення та шанування пам’яті про Божої матері і її приєднання до Сина Свого допомогою успіння.
У п’ятому столітті патріарх Константинопольський складає стихири, присвячені цій даті і події. А 8-м століттям датується поява двох канонів, приурочених описуваного події, які створили святі Іоанн Дамаскін і Косма Маиумский.
Трохи про життя та успіння Божої матері
Якщо слідувати Біблії, то в ній знаходимо відомості про те, що незабаром після подій розп’яття і смерть і воскресіння Спасителя, Пресвята Богородиця аж до періоду, пов’язаного з початком гоніння на християн, перебувала в Єрусалимі. Після цього вона відправилася разом з Іоанном Богословом в Ефес. Не рідко вона відвідувала праведного Лазаря, який жив на Кіпрі, і Афонськую гору, благословленную нею місцем для проповідування слова з Євангелія.
Перед смертю Пресвята Богородиця знову повертається до раніше залишеного нею Єрусалим. Тут вона безперервно молиться і відвідує місця, пов’язані з найбільш значущими подіями з життя Сина Божого.
Одного разу, коли вона перебувала в Елеоне, перед нею з’явився Архангел Гавриїл і повідомив їй звістку про швидку її смерті, через три дні, в результаті якої вона залишить землю і відправитися на небо до свого Сина. Божа матір розповіла про те, що вона побачила і почула, апостолу Іоанну, а він поспішно повідомив про майбутню подію брата Господнього, апостола Якова, який вже розповів про це всій Єрусалимської Церкви, завдяки чому і збереглася розповідь про успіння Пресвятої Богородиці.
Перш ніж померти, Пресвята Богородиця залишила заповіт, згідно з яким все з її скромного майна переходило в руки Її прислужників. Прохання Богородиці складалися і в похованні її тіла поруч з її батьками в Гефсиманії.
Коли настав предвещающийся день, з метою попрощатися з Пресвятою Богородицею в Єрусалим прибули майже всі апостоли, які в цей час блукали по світу, проповідуючи слово Боже. Успіння Божої матері супроводжувалося світлом несказанним, в променях якого постав перед Матір’ю Божою сам Спаситель, оточений безліччю ангелів. Апостоли могли спостерігати звернення Пресвятої Богородиці до Сина Свого з молитвами і серцевим проханням, щоб він благословив усіх, хто шанує її і буде шанувати пам’ять про Неї. Крім цього в молитві Богородиці був заклик до Спасителя створити їй захист від сил гріховних і повітряних митарств, а після всього цього з радістю і благодаттю передала душу свою в руки Господа.
Протягом трьох днів і трьох ночей апостолами оспівувалися псалми біля гробниці Богородиці. І тільки на третій день вони отримали абсолютну розраду у лику Божої Матері, яка закликала усіх порадіти, оскільки до цих пір вона буде знаходитися поряд з кожним і кожен день. Як тільки відбулося Воскресіння і втішне вислів, тлінне тіло Богородиці здійнялося до небес.
Дії, які можна здійснювати під час Успіння Пресвятої Богородиці?
У справах народних на дату Успіння Пресвятої Богородиці припадає жатвенний час. В давні часи, в цю дату наряджали в сарафан сніп із зібраної пшениці, який називали «дожинкой», і наспівуючи пісні проносили його по селу.
Як тільки було здійснено ходу, «дожинку» розташовували під іконою і накривали багаті столи, влаштовуючи бенкет, що супроводжується співом пісень, водінням хороводів і приготуванням медовухи. 29-му серпнем, дата, що є першим післясвятковий днем знаменується день Горіхового Спаса. Згідно з традиціями саме в цей день необхідно взятися за збирання горіхів для заготавливания на зиму
Так як святкова дата збігається з закінченням Успенського посту, то цей день знаменується початком прийому їжі будь-якого роду, але слід дотримуватися обмежень у вживанні м’ясної і жирної. У разі, коли дата свята збігається з середовищем або п’ятницею, то час розговіння переноситься на день, що йде після. В це свято дозволяється церквою продовжувати виконувати роботу по домашньому господарству, проводити роботи в городі, здійснювати закатку соління на зиму і готувати квашену капусту.
У жителів сільської та сільської місцевості є повір’я, що в цей свято для підвищення врожаю у наступному році необхідно залишити в полі невелика кількість колосків.
Що не можна робити в цю дату?
Існують повір’я, що не варто ходити в цю дату з босими ногами, особливо по траві, яка покрита росою. Вважається, що роса є сльозами Пресвятої Богородиці, і з цієї причини, прогулявшись по росі можна накликати хворобу і нещастя.
Радять у цю святкову дату не взувати взуття, стискує і некомфортну, оскільки згідно з повір’ями, якщо ви натрете мозолі на це свято, то ця дія спричинить труднощі і проблеми. Свято супроводжується випікання і освяченням у храмі короваю, але під час нарізки його і споживання необхідно стежити, щоб крихти не падали на підлогу.
