Приєднання двох сіл до Ірпінської ОТГ, бюджетний «недобір» на фоні марнотратства, відмова підняти прапор братнього білоруського народу.
Ці та інші питання обговорювали на 83-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради, що відбулася 20 серпня.
На початку засідання головуючий – в. о. міського голови – секретар ради Андрій Літвинов – вкотре визначив статус сесії як «закрита», традиційно мотивуючи карантином.
Хоча добре відомо, що «закритість» на руку карплюківським маріонеткам: так простіше «протягувати» без присутності громади дерибанні питання.
Депутат Сергій Глиняний розкритикував посадовців за невчасне та неповне надання сесійних матеріалів, унаслідок чого народні обранці не можуть їх повноцінно вивчити, щоб прийняти зважене рішення.
Торкаючись «закритості» ірпінських сесій, депутат Київської обласної ради Ігор Домбровський нагадав про інцидент, коли муніципальна варта не впустила його до сесійної зали.
Провину за це він поклав на Літвинова та керівника мунварти Миколу Ковальчука, які фактично примусили вартівців порушити закон.
Також Домбровський запропонував підняти на площі перед міською радою на флагштоці разом із прапорами України та Ірпеня знамено Білорусі – на підтримку боротьби братнього народу проти диктатури влади. Але Літвинов йому відмовив.
У рамках створення ОТГ до Ірпеня приєдналося два села – Михайлівка-Рубежівка та Козинці. Натомість місто втратило Гостомель, Ворзель та Коцюбинське.
Це красномовно засвідчило недолугість «біглого» мера Карплюка та його оточення. Суть владної політики й досі зводиться до «видоювання» міського бюджету під «своїх» підрядників на марнотратні проєкти на кшталт набережної, площ, парків, скверів тощо.
А селища, де розташовані потужні підприємства, залишалися звичайними фінансовими донорами Ірпеня, на розвиток яких кидалися фактично копійки.
За І півріччя доходи міста становлять понад 476 млн грн. Бюджетний «недобір» сягає 35 млн грн від планових показників. За рік ця сума збільшиться до мінус 70 млн грн. Такі втрати Літвинов пов’язав із карантином.
Остання цифра – приблизна ціна набережної, на яку й досі витрачають величезні кошти платників податків.