В середині найспекотнішого місяця літа -серпня, місто Ірпінь сколихнуло нове екологічне лихо. До місцевих громадських організацій (ГО “Свідоме майбутнє” та ГО “Закон і Контроль”) від мешканців житлових кварталів поблизу колишнього заводу “Машторф”, а сьогодні – ПрАТ “Ірпіньмаш”, почали надходити скарги на ядучий дим з підприємства, що переробляє та утилізує шини.
Ми вирішили відтворити хід подій, які здійснювали сторони конфлікту – місцева громада, власники бізнесу та міська влада для того, щоб зрозуміти, чи пов’язана поява і присутність даного виробництва в межах міста в 100 метрах від нового густозаселеного житлового мікрорайону з безпосередньою бездіяльністю та зацікавленістю місцевої влади.
Громада
Скарги від жителів прилеглих територій почали надходити ще 11 серпня. В основному, люди повідомляли про наявність ядучого чорного диму, зокрема після опівночі. Мешканці прилеглих до території промзони колишнього заводу “Машторф” відмічали важкість дихання, головний біль та погане самопочуття. Жителька сусіднього будинку Анастасія відзначила, що дим, який виходив з підприємства, був висотою у 18-поверхівку.
Також ірпінчани зафіксували, що з 14 серпня не працює метеостанція, встановлена в Ірпені на даху будівлі міської ради. Тобто, з того дня в онлайн-режимі неможливо дізнатись рівень забруднення повітря в Ірпені.
Оскільки тема небезпечного виробництва та загрози здоров’ю викликала резонанс серед населення житлових кварталів навколо промзони,19 серпня громадська активістка Маріель Славська разом з представниками кількох ГО відвідала безпосередньо територію заводу, де розташоване підприємство.
В промзоні на значній території було виявлено склад шин з тисяч автомобільних шин. Навіть на звичайне зберігання такої кількості уживаних покришок, згідно закону, потрібен окремий дозвіл. За словами активістки Нелі Лавровської, “відходи пневматичних шин є небезпечними легкозаймистими відходами внесеними до розділу А – ЖОВТОГО ПЕРЕЛІКУ ВІДХОДІВ”.
Повний коментар Нелі Лавровської щодо ситуації з шинами – за посиланням: https://www.facebook.com/groups/1584514551826438/permalink/2404315889846296/
Бізнес
Одразу після виявлення небезпечного виробництва в приміщенні ПрАТ “Ірпіньмаш” постало питання про законність його розміщення, адже дозвільних документів для цього потрібно чимало. Відповідь на це питання міг дани і власник приміщення – син одіозного ексректора Петра Мельника – Максим Мельник, т.в.о підприємства – Роман Мельник, або, безпосередньо, власник бізнесу.
Активісти не змогли побачити цих документів і будь-кого з керівництва в цехах та на території промзони, тож в телефонному режимі попросили пояснень у керівника бізнесу, контакти якого надали працівники підприємства. Чоловік на ім’я Леонід Сапожніков дійсно є директором підприємства ТОВ “Екоклінворм”.
Він запевнив громаду, що пакет дозвільних документів є, і переданий дільничному поліцейському та в Ірпінську міську раду. Дим, зображений на фото- та відеоматеріалах, опублікованих в мережі, керівник “Екоклінворм” назвав “аварійною ситуацією самозагоряння вуглецю, яку вони ліквідували”, і запевнив, що саме виробництво є цілком безпечним та екологічним.
“Шини утилізуються герметично, без доступу кисню, не спалюються, а термічно розкладаються і ми отримуємо з цього паливо” – заявив Леонід Сапожніков.
Прямий ефір телефонної розмови з керівником підприємтсва пожна подивитись тут: https://www.facebook.com/marielslavskaya/videos/3484607841565545/?hc_ref=ARRcAGwNvMzTFYwtKoeLT1vdwAGpEn_mUjYmJIfs-fkGLHIJ3FyukfeUd8FQJKrLaW4&fref=gs&dti=1515028668747687&hc_location=group
Місцева влада
Представники влади в цій ситуації мали б діяти миттєво. Та в Ірпінській міській раді під час візиту громадських активістів запевнили, що дозвільних документів на дане виробництво не бачили, але про ситуацію знають.
Заступниця міського голови Марія Попруга навіть назвала виробництво “стихійним зборищем”. Вона сказала, що влада і сама прагне розібратись з проблемою, бо знає, що в Ірпені “хочуть створити якийсь переробний завод”. Саме тому наступного тижня нібито планується зустріч головного архітектора, представників ДАБІ та власників бізнесу.
Також присутні громадські активісти поцікавились, чому мешканці міста не можуть отримати дані з метеостанції, що вимірює рівень викідів небезпечних речовин в повітря і передає їх у телеграм-бот. Станція, встановлена Ірпені рік тому коштом обласного бюджету з 14 серпня не працює. Чи не означає це, що міська рада в змові з власниками небезпечного виробництва? Конкретної відповіді по роботі станції у Марії Попруги не було. Та вона запевняла, що зв’язку між владою та бізнесом в цьому випадку немає.
“Можемо гарантувати, що змови немає, тому що ми проти. Це якби ми були за, то можна було б казати про якісь підтасовки, але ми – проти”.
Детальніше про розмову активістів з заступницею міського голови Ірпеня Марією Попругою на сторінці журналістки та громадської діячки Маріель Славської за посиланням: https://www.facebook.com/marielslavskaya
Ми стежимо за всіма подіями, пов’язаними з даним підприємством та проведемо власне розслідування щодо приватизації Машторфу і зв’язку влади з появою небезпечного виробництва саме на цій території. Самі мешканці Ірпеня припускають, що такий резонанс серед населення, а саме протести громади і бізнес-ідеї “екопідприємців” влада та забудовники можуть використати для того, щоб змінити цільове призначення промзони на багатоповерхову забудову, як це виринало на мапі “оновленого” Генплану 2018-го.
Що може зробити небайдужа до цієї проблеми людина?
Крок 1: Підписати петицію про заборону спалювання шин на території “Машторфу”. Петиція за посиланням: https://e-dem.in.ua/irpin/Petition/View/362?fbclid=IwAR29kONKuWw1nJXXxpdyAwRwRdWEgKXSMEuKFA98rISiypJERnoDfaN8l3k
Крок 2: Долучитись до мітингу, який відбудеться завтра, 22 серпня, о 10:00 біля Ірпінської міської ради.
Фейсбук-подія: Протест проти утилізації автомобільних шин! https://www.facebook.com/events/2524606997767152/
Довідково: Переробка та утилізація шин повинна відбуватись з чітким дотриманням технологічних вимог. При звичайному горінні шини виділяють в атмосферу токсичні речовини: оксиди азоту, сірки, соляну кислоту і т.п., а також важкі метали і дисперсіонний пил. Весь цей “букет” при регулярних викидах в атмосферу та за відсутності очисних станцій на виробництві, згодом осідає в наших легенях і загрожує мешканцям прилеглих територій токсичним отруєнням та онкологічними захворюваннями в майбутньому. Звалища шин також створюють велику небезпеку для середовища і ризик для здоров’я через ризик самозаймання
