В Ірпені спалахнув скандал навколо ситуації, що склалася з нашими “меншими друзями” у місті. Закриття державної ветклініки та ліквідації КП “Служба захисту та лікування тварин” поставили під загрозу здоров’я та життя людей.
Водночас зоозахисники запідозрили колишнього керівника згаданого комунального підприємства Ірину Мургу у відмиванні бюджетних коштів та шахрайстві з благодійними внесками.
Ця ситуація досить складна і вимагає ретельного вивчення усіх обставин. Сподіваємося, що вона дійде до свого логічного завершення.
З розслідування, яке провели зоозахисники та незаангажовані ЗМІ, стало відомо, що, дізнавшись про відставку Мурги, люди почали вимагати від неї звіту про діяльність “Служби захисту та лікування тварин” і ГО “Центр захисту тварин”, яку вона очолювала на громадських засадах.
Здавалося, у цьому нема нічого дивного, адже за законом ці посади підзвітні, оскільки тут фігурують бюджетні та благодійні кошти. Відмову Мурги звітувати люди сприйняли як спробу приховати фактичні результати діяльності, звинуватили у розтраті грошей комунального підприємства та шахрайстві з благодійними внесками.
Підозра виникла не на порожньому місці. У 2017 році місцева влада влила у розвиток комунального підприємства понад 400 тис. грн, у 2018-му — удвічі більше, виділила транспорт та приміщення по вул. Пушкінська, 53 і Слов’янська, 1. Для поліпшення матеріально-технічної бази були закуплені амуніція, обладнання та устаткування на суму понад 210 тис. грн.
Але повноцінну роботу служби налагодити не вдалося. Так, лише на стерилізацію тварин витратили 120 тис. грн. Можливо, це був би певний показник діяльності підприємства. Але усі відповідні медичні заходи проводилися за 400 км від Ірпеня — у Луцьку. І вибір припав на ГО “Порятунок чотирилапих”, яку очолює Богдана Новарчук.
Ставлення до неї серед друзів тварин вкрай негативне. Унаслідок скандальних подій, пов’язаних із нею, Асоціація зоозахисних організацій України (АЗОУ), яка об’єднує майже 40 організацій з різних куточків нашої країни, виключила її зі своїх лав.
Вибір луцької клініки Мурга мотивувала тим, що саме там створені умови, сприятливі для перетримання тварин після проведення операцій. Проте волонтери з Нетішина та Славути, що на Хмельниччині, доводять, що це не так. Вони приїхали до луцької клініки, щоб розшукати собак зі своїх міст, яких начебто теж тут стерилізували. Знайшли лише невеличке приміщення, не пристосоване для перетримання, з маленькою кліткою. Потім Новарчук перед ними виправдовувалася, що тварин оперували і тримали в належних умовах, зокрема й у волонтерів. Де поділися собаки — не відомо.
Загалом з Ірпеня у “подорож” до Луцька вирушило в декілька етапів 68 собак. Стерилізаційні заходи кожної з тварин обійшлися ірпінському бюджету на суму 1756 грн. Транші провели у серпні — 49 тис. грн, вересні — 40,3 тис. грн, жовтні — 29,8 тис. грн.
Цікаво, що самці та самиці «пройшли» через екзекуції за однаковою ціною. Хоча, за словами фахівців, є суттєві різниці в оперативному втручанні. У залежності від цього й коливається вартість.
Як і в попередніх випадках, виникли запитання: чому стерилізували так далеко від Ірпеня та за такі ціни, куди поділися собаки після операцій? Мурга запевняє, що вартість послуг адекватна. До того ж у місцевих ветеринарних установах їй, мовляв, часто відмовляли обслуговувати безпритульних тварин. Проте журналісти ІА «Погляд» знайшли й більш оптимальні варіанти, наприклад, у Житомирі.
Під час круглого столу авторитетні зоозахисники запевнили, що 68 собак — це не така вже й велика кількість для кваліфікованих ветлікарів, які проводять стерилізацію. Такі знайшлися б і в нашому регіоні, а вартість операції однієї тварини коливалася б на рівні 300-400 грн. А можливо — й безкоштовно. Ірпінці пам’ятають благодійну допомогу від австрійських зоозахисників, Ельшана Мехтієва та інших людей, не байдужих до долі тварин.
Для перетримання можна було б використати згадані вище приміщення служби, вольєри на території, інші волонтерські об’єкти. Президент АЗОУ Ася Серпінська, яка у притулку в Гостомелі утримує більше 1 тис. тварин, зазначила, що готова для цього прийняти у себе сотню собак.
До того ж з’ясувалося, що у “Порятунку чотирилапих” за актом виконаних робіт послуги надані 2 серпня 2018 року. Проте відповідну ліцензію на таку діяльність організація отримала лише 28 серпня.
Журналісти помітили ще одне порушення. У декларації Мурги за 2017 рік не вказані доходи, що надходили на її особисту картку. Гроші вона збирала на лікування хворих тварин. Але не вказувала це у декларації. Проте закон зобов’язує декларувати і благодійні внески.
Зі слів Мурги, після свого звільнення майно комунального підприємства вона передала на баланс КП “Контроль благоустрою міста”. А ось пластикові вікна, які були у згаданій будівлі по вул. Слов’янській, вона демонтувала і вивезла.
Мурга запевняє, що не збирається припиняти зоозахисної діяльності. І виступатиме під егідою новоствореної громадської організації “Тварини в законі”. Зважаючи на це, зоозахисники припускають, що вона братиме майно колишньої “Служби захисту та лікування тварин” в оренду для власних потреб. Можливо, собак знову возитимуть на стерилізацію до ветклінік із сумнівною репутацією і вони зникатимуть, як і ті 68 тварин, яких Мурга відправила у “мандри” до Луцька. Хоча вона та її група підтримки запевняють, що собак випустили в Ірпені чи вони знайшли своїх господарів. Правда, “усиновлення” залишається великою таємницею для громади.
Зоозахисники вкотре нагадують, що безпритульні тварини теж відіграють важливу роль у санації навколишнього середовища. Адже собаки відлякують лисиць, які часто хворіють на сказ, а коти знищують гризунів. Тому за вчасної вакцинації та лікування вони є нашими невтомними помічниками.
Текст Світлани Гуренко, “Погляд”
