Святий Пантелеймон шанується в усьому православному світі, як помічник і безкорисливий лікар. Ім’я великомученика призивається при звершенні таїнства Соборування, освячення води і молитві про немічного.
Як при своєму земному житті святий цілитель Пантелеймон присвятив себе піклуванню про стражденних, хворих, жебраків, так не перестає він допомагати і тепер всім, хто звертається до нього з молитвою. Йому моляться про зцілення від різних хвороб душі й тіла.
Святі мощі великомученика Пантелеймона часточками розійшлися по всьому християнському світу: чесна глава його зберігається на Святій Горі Афон у монастирі, названому на його честь.
Ось лише 9 фактів про життя та мученицький подвиг цього дивовижного святого, які важливо знати кожному.
1. Майбутній великомученик, хлопчик Пантолеон народився в Нікомидії. Його мама була християнкою, а батько – язичником.
2. Навчався в язичницькій школі, згодом вчився медичній справі у відомого на той час лікаря Євфросина. Про хлопця дізнався імператор Максиміан, який побажав бачити його при своєму дворі.
3. Тоді в місті жили святі пресвітери Єрмолай, Єрмипп і Єрмократ, які залишилися неушкодженими при спаленні в храмі 20 тисяч християн в 303 році. Святий Єрмолай розповів Пантолеону про Христову віру. Згодом хлопець став приходити до нього щодня, щоб більше дізнатися про Христа.
4. Одного разу Пантолеон побачив тіло дитини, яка померла через укус змії єхидни. Святий помолився Богу, щоб Він воскресив малюка й убив змію. Для себе він вирішив, що якщо це станеться, то він прийме хрещення. Після щирих молитов немовля воскресло, а змія розлетілася на шматочки. Хлопець стримав слово й був охрещений святим Єрмолаєм з новим ім’ям — Пантелеймон, що означає «всемилостивий».
Під час підготовки до таїнства Хрещення він, по молитвам до Господа, звершив іще одне диво ― зцілив сліпого. Побачивши це чудо, його батько-язичник також прийняв християнство.
5. Після смерті батька, хлопець цілком присвятив себе служінню ближнім ― безкоштовно надавав допомогу хворим, відвідував ув’язнених у тюрмах, допомагав нужденним. Незабаром про нього, як про хорошого лікаря, вже знало все місто.
6. Імператор, розгніваний, що святий зцілює ім’ям Ісуса Христа, вмовляв його повернутися до язичництва й принести жертву богам. Святий публічно проголосив себе християнином і звершив зцілення хворого. За це правитель засудив святого до жорстокого покарання, а зціленого наказав вбити.
7. Під час страждань Пантелеймону являвся Спаситель і підтримував його. Однак, муки не зменшувались ― його повісили на дереві й били залізними кігтями, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в розпечене олово, потім в море, попередньо прив’язавши на шию камінь, кидали на розтерзання диким звірам, які покірно лизали ноги святого. Пантелеймон залишався неушкодженим після всіх катувань, бачачи це, багато людей увірували у Христа. Тоді ж були страчені святі Єрмолай, Єрмипп і Єрмократ.
8. Великомученика Пантелеймона привели на місце страти і прив’язали до дерева. Він продовжував молитися Богу. Один з воїнів спробував вдарити його мечем, але зброя стала м’якою, немов віск, через що той не зміг ушкодити святого. Коли святий закінчив молитву, з неба долинув Голос, Який кликав його в Небесне Царство. Тоді ж воїни впали перед Пантелеймоном на коліна й почали просити вибачення. Вони відмовлялися виконувати наказ імператора ― стратити святого, але Пантелеймон сам звелів їм це виконати, тому, що інакше вони не розділятимуть з ним долю у вічному житті.
Воїни, плачучи, віддали останнє цілування святому й усікли голову. З рани потекло молоко, а маслина, до якої він був прив’язаний, покрилася плодами. Побачивши це, багато хто увірував у Христа.
9. Тіло великомученика кинули у вогонь, але воно залишилося неушкодженим. Його поховали місцеві християни. Житіє великомученика Пантелеймона написали його слуги, які були присутні при страті святого. Часточки його мощей зберігаються в різних країнах православного світу.
