10 жовтня 2016 року в Нацагентстві з питань держслужби стартує конкурс по вибору голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА). Кожен з претендентів на крісло (щоб зберегти чистоту конкурентної боротьби список претендентів буде розкритий в день проведення конкурсу) повинен буде продемонструвати ареопагу з 11 екзаменаторів красномовство, стресостійкість, ерудицію та вміння працювати з комп’ютерною технікою. Також кандидати повинні бути готовими до того, що уся відкрита інформація про них (включаючи матеріали ЗМІ) буде ретельно вивчена.
Претенденти
Як повідомили KV в Нацагентстві з питань держслужби, вже 11 жовтня має стати відомо ім’я переможця конкурсу на заміщення вакантної посади голови КОДА.
Нагадаємо, 9 вересня Петро Порошенко звільнив з посади голову КОДА Максима Мельничука, а вже 16 вересня розпорядився провести конкурс з визначення нового керівника столичного регіону.
Офіційно про своє бажання йти на конкурс поки заявили лише троє осіб.
З схвалення Київської обласної, а також цілого ряду міських та районних рад столичного регіону за крісло губернатора побореться глава місцевої “Батьківщини” Костянтин Бондарєв, кандидатуру якого одноголосно підтримали в Ірпені.
Також про свої губернаторських амбіції заявив глава Вишгородскогой РДА депутат Київоблради (фракція “Солідарність”) Олександр Горган.
“З 3.10 по 11.10.2016 взяв відпустку за свій рахунок. Готуюся до участі в конкурсі”, – повідомив Олександр Горган жителям Київщини на своїй сторінці в соцмережі.
Також через акаунт у соціальній мережі про свою участь в конкурсі заявила співробітниця апарату КОДА Вікторія Пономаренко.
Хто ще, крім цих людей, буде змагатися за губернаторське крісло, поки не ясно. Офіційний список претендентів у Нацагентсве держслужби обіцяють представити напередодні самого конкурсу. Чиновники пояснюють: мовляв, несвоєчасно оголошені відомості про номінантів псують інтригу і можуть мінімізувати конкурентну боротьбу.
Журі
Складати іспит номінанти на губернаторське крісло будуть перед високоповажний Комісією з питань вищого корпусу державної служби, створеної Кабміном ще в квітні нинішнього року.
У Нацагенстві держслужби розповіли, що до складу Комісії входить 11 осіб:
представник, визначений Президентом України;
представник, визначений Кабінетом Міністрів України з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби;
керівник Національного агентства України з питань державної служби
керівник Національного агентства з питань запобігання корупції
представник Державної судової адміністрації України;
представник від спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні;
представник від спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців на національному рівні;
чотири представники від громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експертів відповідної кваліфікації, обраних відповідно до Порядку їх обрання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, оцінювати майбутнього голову Київської ОДА будуть:
Анненкова Наталія Валентинівна – керівник Головного департаменту регіональної та кадрової політики Адміністрації Президента України;
Риженко Олександр Володимирович – голова Державного агентства з питань електронного уряду України;
Ващенко Костянтин Олександрович – голова Національного агентства України з питань державної служби;
Корчак Наталія Миколаївна – голова Національного агентства з питань запобігання корупції;
Холоднюк Зіновій Васильович – голова Державної судової адміністрації України;
Нікітіна Тетяна Василівна – член Центрального комітету Профспілки працівників державних установ України, керівник международногопроекта Fackforbundet ST (Швеція);
Колишко Родіон Анатолійович – заступник Генерального директора Федерації роботодавців України;
Купрій Володимир Олександрович – виконавчий директор Благодійного фонду “Творчий центр ТЦК”;
Коліушко Ігор Борисович – голова правління громадської організації “Центр політико-правових реформ”;
Руденко Ольга Мстиславівна – професор кафедри публічного управління і менеджменту організацій Чернігівського національного технологічного університету;
Янчук Артем Олександрович – заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України (за згодою).
Конкурс
У Нацагентсві держслужби розповіли, що сам конкурсний відбір буде складатися з трьох етапів.
Спочатку номінанти повинні будуть пройти комп’ютерний тест на знання Конституції та законодавства України. Якщо з Конституцією всі більш менш зрозуміло, то ось питання по законодавству зачіпають досить широкий спектр: від економіки до тонкощів держслужби. Крім того, неясно, скільки часу буде відведено на тестування. У регламенті роботи Комісії з питань вищого корпусу державної служби ветувати сказано, що час на проведення того чи іншого тесту визначає Комітет з відбору кандидатів.
Цей же Комітет визначає наповнення і форму рішення ситуативного завдання, проходження якого і є для кандидатів другим етапом конкурсу.
Втім, найчастіше рішення ситуативних завдань зводиться до підготовки претендентами презентації (в Word, PowerPoint або інших програмах) на задані теми.
Як вдалося дізнатися, одна з тем звучить так:
Власник підприємства Х звернувся до ОДА з пропозицією інвестувати в підприємство, яке знаходиться на території району і 3 роки не здійснює господарської діяльності. Які кроки повинні бути зроблені главою ОДА для залучення інвестицій?
А ось так виглядає сам бланк ситуативних завдань:
Підготувавши розгорнуту презентацію щодо вирішення тієї чи іншої проблеми, конкурсант повинен переконати членів журі в тому, що може якісно її вирішити.
Третім і дуже важливим етапом конкурсу є пряме співбесіду номінанта з членами Комісії.
Крім стандартних питань: “чому ви хочете обійняти саме цю посаду” і “що регіон виграє від того, що отримає в керівником саме вас?” Номінантам можуть пригадати і невтішні відгуки в ЗМІ.
Зокрема, згаданий уже Комітет з відбору кандидатів, крім офіційно поданих документів додатково аналізує інформацію про номінанта з відкритих джерел, а також розсилає запити в організації та установи, де можуть знати про діяльність номінанта. Укупі з офіційними даними, отримана інформація підшивається в справу, і перед співбесідою кладеться на стіл конкурсної комісії.
За проходження кожного з етапів номінанту нараховується сума балів. У кого з номінантів їх більше – той і переміг. У разі, якщо у кількох номінантів однакове число балів, їх можуть направляти на додаткові кола тестувань – до тих пір, поки не визначиться єдиний переможець.
Джерело – KV
