Медичний центр, пологовий будинок, школа, дитячі садки та малоповерхове будівництво – в Ірпені це не інфраструктурні об’єкти, а популістичні гасла для політичних цілей. Команда “Нових облич” на чолі з ексмером Карплюком продовжує знаходитись при владі та піаритись на невиконаних обіцянках. За їхнім виконанням досі стежать активісти, а звичайні мешканці просто змушені виживати в умовах відсутності обіцяних об’єктів та рішень.
Обмеження поверховості будівництва – рекоментація, а не факт
Проблема хаотичної та щільної забудови Ірпеня особливо гостро почала звучати після того, як Володимир Карплюк та його бізнес-партнери почали дерибанити комунальну землю під багатоповерхову забудову. За кілька років Ірпінь з малоповерхового курортного містечка перетворився на спальний район столиці. Таке порівняння не випадкове, адже дуже велика кількість мешканців Ірпеня не лише працюють в Києві, а ще й змушені користуватись столичними школами, дитячими садками, пологовими будинками та лікарнями через їх катастрофічний брак в передмісті, про що ми вказували вище.
Рішення про обмеження поверховості будівництва могло б значно вплинути на комфорт життя в Ірпені та його інвестиційну привабливість.
Будувати вище 5 поверхів в свій час забороняв будувати Володимир Карплюк, коли ще був мером міста. Про обмеження поверховості забудови він повідомив на своїй сторінці рік тому на своїй сторінці в мережі facebook. Відповідне рішення прийняли депутати Ірпінської міської ради на 46-ій сесії.
В свою чергу, майже через рік після цього рішення, 19 грудня 2019 року на погоджувальній раді керівників депутатських фракцій прийнято аналогічне рішення: про заборону видання містобудівних умов на забудову вище 5 поверхів. Та сам в.о. міського голови Андрій Літвинов у своїх коментарях до цього рішення зізнався в його політичності та конфлікті інтересів.
Літвинов зізнається, що таке рішення міській раді потрібне не для комфорту містян, а для розблокування будівництва нової школи, що планувалась на арештованих ділянках на заплаві річки Ірпінь. Саме там депутат міської ради Ігор Оверко планував зведення великого житлового комплексу “Синергія Сіті”, будівництво якого наразі заморожене. Таким обмеженням депутати на чолі з Літвиновим сподіваються вплинути на рішення прокуратури, що виступає проти забудови заплави, яка, до того ж, знаходиться за межами міста.
Та справа в тому, що такий шантаж прокуратури та суду об’єктами соціальної інфраструктури вже зараз виглядає доволі цинічно та фальшиво, адже обидва вищезгадані рішення є носять виключно рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання. Тобто, керівник відділу містобудування та архітектури Михайло Сапон може як і раніше видавати дозволи на будівництво зі значно вищою поверховістю, як робив це до цього часу після попереднього рішення міської ради.
До того ж, територія заплави належить Київській області, а не Ірпінській міській раді, і її рішення ніяк не може розповсюджуватись на арештовані ділянки. Саме факт цього порушення зараз доводить в судовому порядку Києво-Святошинська місцева прокуратура та громада Ірпеня.
Школа та дитячий садок – перекладена відповідальність
Андрій Літвинов став п’ятою людиною після Володимира Карплюка, Ігоря Оверка, Дмитра Христюка та Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька), яка згадує про необхідність та обов’язковість будівництва школи на заплаві. Та конкретних обіцянок Літвинов не дає, лише примарне сподівання про продовження будівництва у випадку заборони багатоповерхової забудови.
По суті, відповідальності за будівництво школи не несе жоден з ірпінських чиновників, навіть Ігор Оверко, чия компанія забудовує заплаву. Адже ні він, ні його “БГ “Синергія” не згадуються в дозвільних документах на будівництво. Відповідно, міська рада теж не має до школи жодного відношення, окрім незаконно виданих документів на весь житловий комплекс.
Відповідальність за втрачений об’єкт інфраструктури, який тепер ніби “зубами вигризає” міська рада перекладають на прокуратуру.
Аналогічна ситуація з відповідальністю за дитячий садок “Знайко”, що знаходиться по вул. Курортній. Будівництво цього об’єкту відбувалось за програмою співфінансування Ірпінської міської ради та КОДА і зупинилось на останньому етапі. Ірпінська міська рада вказує на вину КОДА: фінансування відбулось лише на 95% – не доплатила область.
Київська обласна державна адміністрація, в свою чергу, надала всі документи фінансової звітності, в яких вказано, що гроші з їхньої сторони були перераховані повністю, навіть з урахуванням здорожчання проекту в ході будівництва.
Медичний центр та пологовий будинок – об’єкти для політичних маніпуляцій
Чергову обіцянку добудувати медичний центр взяв на себе т.в.о міського голови Олександр Маркушин. Він головував на засіданнях виконкому Ірпінської міськради, коли приймалось рішення про затвердження бюджету на 2020 рік. Тож про виділення 50 мільйонів на продовження будівництва медичного центру, що заморозилось на етапі риття котловану, повідомим саме він, а не новий секретар міськради та, за сумісництвом, в.о. міського голови Андрій Літвинов. Можна припустити, що справа тут в політичних амбіціях. Маркушин все частіше з’являється на всіх соціальних заходах, що відбуваються в місті. Восени, після повідомлень про можливість проведення позачергових місцевих виборів, Маркушин навіть зустрічався з мешканцями кількох ірпінських вулиць, обіцяючи вирішити всі їхні проблеми за бюджетні гроші. Так Маркушин продемонстрував свої наміри спробувати сили у боротьбі за крісло мера Ірпеня.
Питання про будівництво медичного центру постало ще в далекому 2015 році, а в 2016 році вже активно анонсувалось командою “Нових облич”. Заплатити за об’єкт мали інвестори(100 млн. грн) та місто (30 млн. грн). Передбачалось, що до кінця 2017 року перші поверхи будівлі вже будуть здані в експлуатацію, тож в березні розпочались підготовчі роботи: будівельники вирили котлован та забили палі під опору. На цьому всі роботи поставили на паузу.
У 2019 році згадка про медичний центр виринула в ході передвиборчих перегонів. Карплюк, що балотувався до парламенту на позачергових виборах, вихвалявся десятками інфраструктурних об’єктів медицини, серед яких відреставровані кабінети, які він враховував як окремі об’єкти. Тоді активісти нагадали Карплюку про одну з найбільших та найважливіших для міста невиконаних обіцянок – медичний центр з пологовим відділенням. Влітку 2019 року в ірпінську міську раду вчергове навідались правоохоронці, і знову з обшуками. Тодішня в.о. міського голови Анастасія Попсуй швидко знайшла винник та назвала замовниками обшуків місцевих забудовників, що не платять в бюджет пайові внески. Мовляв, вилучення документів знищить всі докази. Після цієї заяви відбулась ще одна: виявилось, що будівництво медичного центру не продовжили за тієї ж самої причини – через обшуки з вилученням документів у 2017 році.
Анастасія Попсуй та провладні ЗМІ, вочевидь, забули, що вже коментували зупинення будівництва центру у 2018 році. Тоді Попсуй, котра в тому ж році лише зайняла посаду секретаря та в.о. мера, вчергове обіцяла медичний центр в Ірпені та вказала іншу причину його недобудови – не вилучення проектної документації, а проблеми з її розробкою.
Ситуація з медичним центром дуже неоднозначна. Він, безумовно, є одним з найпріоритетніших і найдорожчих об’єктів соціальної інфраструктури. Але фактом залишається те, що його – немає. Проектна документація та фінансові звіти не доступні, роз’яснення стосовно розподілу 50 мільйонів виділених коштів в цьому році, та 30 мільйонів в 2017 році – також немає. Тому ми можемо лише констатувати той факт, що гучні обіцянки стосовно його будівництво є дуже абстрактними і використовуються місцевими політиками лише як метод політичних маніпуляцій.
Питання, що турбує мешканців Ірпеня, залишається незмінним, відколи на Володимира Карплюка були відкриті перші кримінальні справи, що стосувались зловживання службовим становищем на корупції: коли настане відповідальність? З часом фігурантів в цих справах додалось, додалось також і корупційних скандалів. Попри всі маніпуляції, мешканці Ірпеня відповідальність за невиконані обіцянки покладають саме на команду політичної партії “Нові обличчя”, яку очолює Карплюк та представники якої мають депутатську більшість в міській раді. Досі критична більшість об’єктів соціальної інфраструктури залишається лише в словах людей, які вже понад 4 роки акумулюють владу в своїх руках, але використовують її лише у власних бізнес-інтересах.
