Сьогодні у “СІТІ – центрі”, який розташований на центральній площі нашого міста, громадянка похилого віку намагалася вкрасти немовля із дитячого візочка.
Такий початок новини у соцмережі за одну годину набирає тисячі переглядів, сотні коментарів і як мінімум — десятки перепостів. А ще через годину з’являється повідомлення, що новина фейкова (фальшива), і “викрадачкою малюків” виявилась двоюрідна бабуся, яка випадково вчасно нагодилася в супермаркет, коли мама немовляти загубилася у черзі таких самих мам, які купували супермегаефективні памперси “чарівні” від торгової марки “минайкращі”. Таким чином читачі і учасники обговорень стали “жертвами” замовників фейкової новини, які прорекламували і магазин, і товар.
Фейк — слово іншомовного походження (від англійського “Fake”), що означає “підробка, фальсифікація”. Спершу даний термін почав вживатися в мережі Інтернет, а потім — широко використовуватися у повсякденному житті.
Він застосовується, коли мова йде про щось вигадане і фальшиве, як-то новина чи підробка сторінок користувачів в соціальних мережах, коли ім’я та фото належать не справжньому власнику, або на яких розміщена неіснуюча людина.
Фальшиві акаунти використовуються для просування сайтів, послуг або створених в тій же соцмережі груп. Щоб надати більшого резонансу своєму оголошенню, повідомленню чи нав’язати вам свою ідею, створюються “боти” або використовуються “тролі”. Вони працюють на виконання технічних цілей: для кількісного збільшення голосів в будь-якому інтернет-опитуванні, для реклами в будь-якому інтернет-співтоваристві товару або послуги, або ж для створення позитивної чи негативної думки.
Послуги ботів і тролів для вирішення своїх завдань часто використорують також відомі публічні особи, які потребують додаткового піару. Особливо якщо реальних причин для позитивних відгуків вони не мають.
Ви можете навіть не помітити, як вас втягнули і вже використовують в чиїйсь брудній грі. Мимоволі ви стаєте інструментом чиєїсь маніпуляції і граєте відведену вам роль. Вас змушують бурхливо дискутувати з приводу потрібної “замовнику” теми, нерідко використовуються брудні провокаційні прийоми: епатаж, скандал, явна брехня, образи. Для таких людей провокації – стиль життя, причому, добре оплачуваний. Мета десятків фальшивих коментарів від неіснуючих «користувачів» із захопленими «відгуками» або навпаки “різкою критикою” – знайти наївних та довірливих співбесідників. Кожний ваш лайк чи коментар під такими постами коштує додаткових грошей для тих осіб, які ховаються за фальшивими іменами, фото тощо.
Існує кілька ознак, за якими можна відрізніти ботів від звичайних користувачів мережі:
– аккаунт зареєстрований нещодавно, на ньому мало інформації, але хтось активно спілкується з іншими користувачами;
– на аватарці ставляться фото звірів, квітів, акторів, неіснуючих персонажів тощо;
– в історії відсутні фото на відпочинку, з родиною тощо;
– власник аккаунта майже ніколи не відповідає на коментарі під власними записами;
– з акаунта масово надходять пропозиції додатися в друзі;
– аккаунт міг бути створений давно, довгий час бути неактивним, але через місяці або роки різко з нього знову почали публікувати записи.
Як боротися з ними, кожен вирішує сам. Той же Facebook має безліч налаштувань конфіденційності: чи можуть вашу сторінку бачити пошукові системи, хто саме може переглядати ваші записи (тільки друзі або друзі друзів, або ж хто завгодно), хто може коментувати ваші записи, додаватися в друзі. Однак кожне включення подібних функцій автоматично обмежує можливість бачити вас і ваші записи ширшій аудиторії.
У будь-якому випадку, кращий спосіб боротьби з ботами і тролями — не реагувати на них, не відповідати на їх повідомлення або ж, як-то кажуть, «не годувати троля». Крім того, ми радимо скаржитися на несправжній акаунт до служби підтримки Facebook.
Будьте пильними! Не ставайте жертвою інформаційних маніпуляцій!
