У Верховній Раді продовжують поступово «просовувати» законопроєкт нардепа Фріса (12089). У ньому пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна до 10 років. І щоб його повернути, держава має компенсувати забудовникам ринкову вартість. Особи, які незаконно отримали землю чи інші ресурси, одержать гроші, навіть якщо програють у суді. Ідею амністії для дерибанників плекає забудовник Мазепа, який разом із відставним мером Ірпеня Карплюком будує на заплаві котеджне містечко О.Краса. Серед ініціаторів документа є нардеп від нашого округу Горобець («Слуга народу»). НАЗК виявило корупційні ризики у даному законопроєкті.
У парламенті продовжують поступово «просовувати» законопроєкт нардепа від «Слуги народу» Ігоря Фріса (12089). Дана ініціатива фактично лобіює інтереси таких забудовників як Ігор Мазепа – бізнеспартнер відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»).
Дві останні особи будують у нашому місті котеджне містечко О.Краса. На 60 га заплави річки активно зводять одно- та двоповерхові будинки. І це незважаючи на те, що ці землі практично перебувають під арештом.
Водночас будівельні роботи уже неодноразово спричиняли затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка, що спостерігалося після весняного паводку чи рясних дощів унаслідок втручання забудовників у систему водовідведення.
Ми уже розповідали, що у згаданому законопроєкті пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна (наприклад, ліс, узбережжя) до 10 років.
І щоб його повернути, держава має компенсувати забудовникам ринкову вартість. Особи, які незаконно отримали землю чи інші ресурси, одержать гроші, навіть якщо програють у суді.
Громадська ініціатива «Голка» звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням провести антикорупційну експертизу.
І НАЗК виявило корупційні ризики, звернувши увагу на відсутність прозорої оцінки зазначеного майна і чітких правил вирішення спорів.
Адвокат та учасник громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник, який проаналізував законопроєкт і ознайомився з висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, констатує:
«Ми виявили корупційні ризики і написали про них у ЗМІ. Це було перед голосуванням у Верховній Раді, але парламентська більшість на це не зважила.
Після нашого звернення НАЗК встановило лише невелику частину корупціогенних факторів, зокрема щодо запровадження механізму компенсації державою ринкової вартості майна «добросовісному набувачу».
НАЗК бачить проблему лише у відсутності в законопроєкті 12089 прозорої оцінки об’єктів, які вибули з володіння держави та відсутності чітких правил вирішення спорів щодо такого відчуженого майна.
Але не можна встановити «ринкову ціну» на майно, що не перебуває в ринковому обороті (!). Це, наприклад, узбережжя, ліси.
Таке майно не могло вибути з володіння держави, оскільки відповідно до Конституції України належить всьому народові та не може бути відчужене на праві приватної власності, оскільки складає ключову складову власності держави, за допомогою якої вона виконує свою першочергову соціальну-економічну функцію – задоволення потреб її народу.
Ми направили повторне звернення до НАЗК, аби звернути увагу на це».
Сподіваємося, що у цьому питанні переможе здоровий глузд і парламентарі не допустять фактично узаконеного дерибану державної та комунальної власності, який бачимо на багатьох прикладах.
Один з них – Біличанський ліс, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, що належать Києву, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, а за решту – ще бореться.
За словами голови «Голки» Ірини Федорів, майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата згаданої ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020-го балотувався від партії «Нові обличчя».
«Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – підкреслює Федорів.
Відомо, що в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує і сам Карплюк, який теж має там ділянки й планував зводити на них багатоповерхівки.
За 15 років за цей дерибан нікого не покарали. Якщо не притягати махлярів до кримінальної відповідальності, то такі справи триватимуть десятиліттями.
На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то, у разі ухвалення згаданого законопроєкту, ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?
