Депутата ІМР від «Нових облич» Помазана судили за корупцію. Земельний магнат із Михайлівки-Рубежівки голосував на сесії за затвердження проєкту землеустрою на користь власного підприємства – ТОВ «Фантор». Хоча суд і встановив факт порушення закону через конфлікт інтересів, але закрив справу, оскільки закінчився термін притягнення до адміністративної відповідальності. Посприяли цьому й правоохоронці, які свідомо затягували розслідування. Ситуацію описує громадська діячка Ростолопа.
5 березня суддя Михайло Одарюк в Ірпінському міському суді розглянув справу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, вчинене депутатом Ірпінської міської ради від партії «Нові обличчя» Андрієм Помазаном.
У 2023 році на 36-ій сесії ІМР прихвостень екс-мера Ірпеня Карплюка голосував за затвердження проєкту землеустрою на користь власного підприємства – ТОВ «Фантор».
Суд встановив, що депутат мав прямий приватний інтерес у прийнятті цього рішення. Це створило реальний конфлікт інтересів відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Незалежно від кількості голосів «за» або «проти», сам факт участі у голосуванні, коли рішення стосується особистого бізнесінтересу депутата, є порушенням закону.
Захист намагався переконати суд, що голос Помазана не був вирішальним. Але суддя обґрунтовано вказав: не результат голосування, а сам факт участі за наявності конфлікту інтересів є складом правопорушення.
То чому відповідальність не настала? Бо суд закрив провадження через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, – пояснює громадська діячка Євгенія Ростолопа.
Термін у шість місяців, згідно з позицією суду, почав обчислюватися не з моменту складення протоколу, а коли уповноважений орган отримав перші відомості про можливе правопорушення – тобто з 23 вересня 2024 року, коли депутат Артем Гурін («Батьківщина») повідомив про цей факт у дописі на Facebook.
Ми розповідали, що Помазан тоді двічі проголосував за питання, пов’язані з його ТОВ «ФАНТОР» і «ТЕРНЕР». Хоча сам же й попередив про конфлікт інтересів.
Вони стосувалися затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюється з ведення сільськогосподарського товарного виробництва на будівництво багатоквартирного будинку.
Видно, не даремно магнат, будучи одночасно сільським головою Михайлівки-Рубежівки і власником багатьох комерційних структур, вивів від 60 до 100 га громадських земель.
Отже, відповідно, строк притягнення Помазана до відповідальності за голосування сплив 31 грудня 2024 року, а на момент розгляду справи його вже пропустили.
«Сьогодні в Україні сформувалася широка судова практика, за якою прокуратура фактично позбавлена можливості оскаржувати такі рішення судів першої інстанції у справах про адміністративні корупційні правопорушення.
Тобто навіть тоді, коли суд визнає наявність факту порушення закону, санкція за нього не застосовується – і механізму домогтися справедливості через апеляцію більше немає», – констатує Ростолопа.
Аналіз фабули справи свідчить про зволікання правоохоронців. Поліція довго «шукала» Помазана для складання протоколу, чим фактично сприяла збіганню терміну притягнення до відповідальності.
За законом після встановлення судом факту конфлікту інтересів юридичний відділ ІМР мав би ініціювати перегляд результатів голосування 36-ї сесії і подати позови про визнання недійсними рішень, ухвалених із порушенням процедури.
Але керувати юридичним відділом секретарка Анжела призначила Вікторію Ковтун – за підтримки депутатів партії «Нові обличчя», включно із самим Помазаном. Фактично вона є залежною від політичної групи, інтереси якої прямо зачіпає дана ситуація.
Швидше за все, юридичний відділ не оскаржуватиме ні результати голосування сесії, ні рішення суду, залишивши порушення інтересів громади без своєї реакції.
У цій справі ми бачимо завершену модель. Депутат порушує антикорупційне законодавство, суд фіксує цей факт, але закриває справу через строки. Прокуратура не має механізму для її перегляду. Поліція сприяє затягуванню розслідування, а юридичний відділ ІМР покриває незаконні дії, нехтуючи захистом інтересів громади.
Це не просто окремий випадок – це механізм безкарності, який руйнує основи місцевого самоврядування і законності, – підсумовує громадська діячка.
