Спокон віків українці відзначали це свято для того, щоб покликати весну і прогнати зиму. Як його тільки не називали ― Масниця, Пущення, Сиропуст, Масляна, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця…
На Масляну прийнято влаштовувати народні гуляння, об’їдатися млинцями та іншими стравами, адже попереду ― суворий сорокаденний піст. Традиційно Масницю святкують впродовж тижня (у цьому році ― з 12 по 18 лютого), кожен день якого має свою назву і традиції.
12 лютого «Зустрічний понеділок»
Випікають млинці. Перший із них, за традицією, дістається нужденним і йде на поминання покійних.
13 лютого «Розважальний день або загравання»
Молодь обирає собі пару. Сімейні пари мають скотитися з гори на санях. Триває частування млинцями.
14 лютого «Середа-ласунка»
За традицією у цей день зять приходив до тещі на млинці, які вона сама пекла. В цей день вона демонструвала прихильність до чоловіка своєї дочки.
15 лютого «Широкий четвер»
Початок Широкої Масляної, коли всі господарські роботи припиняються, а святкування розгортаються наповну. Втіхи, катання на конях, кулачні бої, різні змагання та гучні гулянки.
Сенс широкого четверга, як і всієї Масляної — виплеск накопиченої за зиму негативної енергії і дозвіл конфліктів між людьми.
16 лютого «Тещині вечори»
Зяті запрошують своїх тещ і пригощають їх млинцями. Зять повинен не просто покликати в будинок батьків дружини, а напередодні нанести візит і шанобливо попросити їх прийти в гості.
17 лютого «Зовицені посиденьки»
У цей день молоді невістки запрошують до себе в будинок зовиць (сестер чоловіка) і дарують їм якийсь подарунок.
18 лютого «Прощена Неділя» або “Проводи”
Люди просять вибачення у знайомих та родичів за умисні або ненавмисні образи, щоб вже наступного дня почати Великий піст із миром в душі. Говорять: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед тобою». У відповідь кажуть: «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю!».
В кінці свята урочисто спалювали опудало Масляної.