Парк імені Михайла Стельмаха — одна з ірпінських зелених зон, яку місцева громада уже шість років захищає від навали забудовників. Лише за ініціативи людей вдається її зберегти від винищення. Завдяки широкому розголосу чинна влада не наважується надати дозвіл на забудову цієї рекреації. А прокуратура змушена була звертатися до суду щодо скасування права власності на роздерибанені ділянки.
Розфарбовані сердечками дерева
Боротьба за парк, який розкинувся на 8 га у східній частині міста, розпочалася у жовтні 2011 року. За словами депутата ІМР, голови Київської ОГО “Громадський рух захисту зелених зон Київщини” Лаврентія Кухалейшвілі, коли почалися перші вирізки, зібралася сотня представників громади.
Вирішили, що ініціативну групу цього зеленого куточка очолить 96-річна Наталія Мойсеєва-Домбровська. Незважаючи на поважний вік, жінка брала активну участь у прибираннях паркової території, ходила до прокуратури, судів.
8 га парку — ласий шматок, це 120-150 млн грн лише вартість землі. А ділова деревина? А якщо забудувати? Це сотні мільйонів чи навіть мільярди.
Щоб привернути увагу широкого загалу, Лаврентій Кухалейшвілі запропонував пофарбувати стовбури дерев водоемульсійною жовтою та блакитною фарбами — наших національних кольорів. Про ірпінські сердечка та сонечка на деревах почали говорити в Україні — люди з різних куточків країни були вражені, як в Ірпені захищають зелені зони.
У травні 2012 року, на сторіччя українського письменника Михайла Стельмаха, парк назвали його іменем. Неподалік знаходилася дача митця. Місцеві старожили пам’ятають, як він любив прогулюватися у цьому лісі, казав, що краса нашої природи його надихає. Таким чином громада вирішила віддячити класику літератури.
Дискредитація з боку Карплюка
Свій внесок у захист парку зробив і журналіст Дмитро Гнап, який у своїй програмі “Знак оклику” порушив цю тему. Адже активісти надали документи, які вказували, що у громади украли останні вісім зелених зон, які мали статус рекреації. За матеріалами програми прокуратура провела перевірку та звернулася до суду щодо їх скасування.
— Суди тривали майже два роки — розповідає Лаврентій Кухлейшвілі. — Вдалося повернути частину території. У процесі захисту ми зібрали понад 3 тис. підписів за збереження цієї зеленої зони. Забудовники на нашу східну сторону Ірпеня не їздять узагалі. Лише добудовується будинок на землі афганців, де вони мають отримати квартири.
Але коли тривала боротьба, влада сформувала свою ініціативну групу, щоб із середини розривати спільноту. Вона утворилася навколо особи, яка називає себе родичкою Стельмаха. Багато хто підпав під її вплив. Але я спілкувався із сином письменника — Дмитром Михайловичем, який запевняє, що вона до їхнього роду не має відношення.
Згадана група займається відвертим популізмом, намагаючись нівелювати нашу багаторічну боротьбу та здобутки, перехопити ініціативу. Вони проводять досить помпезні заходи, на які потрібні чималі кошти. Тому виникає запитання: а хто їх фінансує?
Водночас з боку мера Карплюка та його команди продовжується дискредитація мене як громадського активіста. Мотиви відомі: влада хоче у східній частині Ірпеня забудувати понад 10 га земель, а це 3 тис. майбутніх квартир. Як результат — приблизно 500 млн. грн до їхніх кишень. Я з ними у договорняках участі не беру, за дерибанні питання на сесіях міської ради не голосую.
13 вересня у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ відбулося судове засідання по восьми ділянках у парку Стельмаха. Хоча рішення й на користь громади, але ще чекатимемо на апеляцію. Загалом, у судах уже повернуто 2,2 га. Сподіватимемося, що згодом ця зелена зона стане центральним парком східної частині Ірпеня. І не лише 3 га, що були в рекреації, а всі 7.
Допоміг гаслами на плакатах
Активно допомагає у захисті парку і місцевий житель — журналіст Денис Тимошенко, який неодноразово порушував цю тему в ЗМІ, а також бере участь в акціях, які проводить громада. Він згадує, що на початковому етапі до їхньої боротьби підключався й майбутній мер Карплюк. Він вивісив свої плакати з гаслами: нехай тут граються діти, стрибають білочки. На цьому все й заглохло.
Громада звернулася до мера з проханням допомогти зберегти та облаштувати парк. Від влади надійшла відписка з пропозицією звернутися до власника земельних ділянок, розташованих на території парку, і запропонувати йому покористуватися ними разом.
За словами Дениса, служба благоустрою не відмовляє, коли потрібен транспорт, щоб забрати сміття після прибирання парку громадою. Якщо говорити про владу, то активну участь беруть представники депутатського корпусу Лаврентій Кухалейшвілі, Сергій Глиняний, підключалася і колишній депутат Наталія Лобода. У зеленій зоні проводяться толоки, екофестивалі. Люди прагнуть зберегти цей живий куточок природи заради майбутніх поколінь.
