На офіційному сайті Ірпінської міської ради повідомили, що 18 січня до нашого міста завітала делегація з департаменту лісового господарства провінції Цзянсі (Китайська Народна Республіка).
Гості приїхали обмінюватися досвідом та обговорювати можливості співпраці у галузі лісової, деревообробної та меблевої промисловості.
За словами першого заступника міського голови Дмитра Христюка, на зустрічі говорили “про можливі китайські інвестиції в Ірпінь для розвитку деревообробного та меблевого виробництва. Тема важлива, адже це робочі місця, нові технології та збільшення міського бюджету”.
Ця новина стривожила громадян, які переймаються станом екології нашого регіону. Адже відомо, якими стрімкими темпами винищуються зелені зони, на місці яких ростуть багатоповерхівки. Та й історія із підприємством “Стандарт”, яке місцеві жителі звинуватили у забрудненні навколишнього середовища, ще не забулася.
Можновладець запевнив, що мова йде не про заготівлю сировини (у вигляді кругляка) для деревообробного виробництва, а про виготовлення готової продукції із дерева. Мовляв, усі екологічні норми будуть витримані відповідно до світових стандартів та вимог.
До речі, люди згадали ще і про ТОВ “Лелека”, виробничі потужності якого теж знаходяться на території колишньої меблевої фабрики. Так, Вікторія Полуянська повідомила, що вночі там спалюють залишки пластикових рамок.
З відкритих джерел відомо, що ТОВ “Лелека” зареєстроване у с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району (де й сплачують податки). Його засновниками вказані кияни Юрій Мацьков (керівник) та Владислав Мосін. Підприємство виготовляє різні вироби, зокрема з деревини та пластмас.
Посадовець порадив: коли будуть палити — оперативно звертатися на телефон цілодобової гарячої лінії 60-400 (служба контролю благоустрою), щоб змогли приїхати інспектори.
А також написати письмове звернення, на підставі якого влада звернеться до екологічних служб, які зобов’язані реагувати на такі порушення. Водночас Христюк констатує, що останні не підпорядковані Ірпінській міській раді.
Загалом, ірпінська влада фактично те ж саме радила робити жителям мікрорайону меблевої фабрики у боротьбі зі “Стандартом”: чатувати уночі мало не коло печей на території, куди нікого не допускають і працюють без дозволу міської ради.
Тому твердження Христюка, що “екологічні норми будуть витримані”, сприймається як нонсенс. Не відомо, де китайці братимуть сировину та яку випускатимуть продукцію. Та й до екологічних служб громадяни можуть звертатися особисто — без посередника в особі міської ради.
В Україні намагаються боротися з винищенням лісів на законодавчому рівні, щоб зберегти рослинність. Тому важко сказати, наскільки деревообробка буде перспективною. До того ж вона пов’язана з використанням сировинних ресурсів, які дуже довго поновлюються.
Можливо, варто було б співпрацювати з китайською стороною у випуску високотехнологічної продукції, яка є дороговартісною у купівельному плані та не передбачає використання природних ресурсів?
