Спритники на чолі з новоспеченим мером Карплюком заклали стратегію розвитку Ірпеня ще у 2014 році. Вони перетворили місто на власний бізнес-майданчик. Шахраї масово скуповували землі, поряд за рахунок міського бюджету створювали «замануху» для новоселів – набережна, парки, сквери та розбудовували інфраструктуру. А потім запускали масштабну приватну забудову. Як наслідок – нажива для «обраних» і соціальні проблеми для містян, варварське знищення природних ресурсів. Ситуацію аналізує громадська діячка Євгенія Ростолопа.
«У 2014 році розпочалася неофіційна реалізація стратегії розвитку Ірпеня, яка насправді була спрямована не на покращення життя громади, а на створення бізнес-майданчика для вузького кола осіб», – зазначає Ростолопа.
І це пов’язано із приходом до влади в нашому місті Карплюка, який разом зі своїм оточенням й донині розробляє схеми, щоб максимально наповнити власні кишені.
Згадана стратегія включала кілька основних етапів, які реалізовуються й досі. Перший – це масова скупка земель, які у жодному разі не можна було забудовувати.
Саме у 2014-2015 роках цілеспрямовано купували ділянки, які на той час мали низьку ринкову вартість. Це тому, що вони не могли використовуватися під житлову чи комерційну забудову, відносилися до рекреаційних або природоохоронних зон, знаходилися у віддалених районах без розвиненої інфраструктури.
Приміром, заплавні землі сільськогосподарського призначення, що перебували тоді поза межами Ірпеня та ще й під мораторієм, який виключав їх продаж. Правда, спритників це не зупинило.
Ірпінські депутати, перевищивши свої повноваження, змінили їх цільове призначення, переступивши норми закону. Водночас фейковий Генплан, який «протягла» тодішня в.о. міського голови – секретарка ради Попсуй (Сайферс) – ставлениця Карплюка, значно розширив межі міста, зокрема й за рахунок заплави.
Але на момент придбання згадані ділянки не могли бути використані під масштабне будівництво. Цей етап – лише перший крок у реалізації майбутньої схеми, – переконана Євгенія.
Другий етап – запуск «суспільно важливих» проєктів на згаданих територіях. Щоб ці землі стали привабливими для інвесторів та забудовників, треба було підвищити їхню ринкову вартість.
Для цього запустили проєкти, які фінансувалися з міського бюджету під виглядом стратегічних ініціатив для громади. Один із найбільш вартісних та скандальних – ірпінська набережна.
«Населенню її презентували як місце для відпочинку, спорту та туризму, яке має покращити життя містян. Насправді ж це була перша стадія капіталізації прилеглих земель, які вже перебували у власності наближених осіб», – констатує громадська діячка.
Відкриття набережної позначилося й масштабною забудовою заплави численними висотками. Наприклад, ЖК «Синергія сіті», пов’язаний із колишнім депутатом ІМР від «Нових облич» Оверком – «прорабом» Карплюка – передбачає понад 70 багатоповерхівок.
Зараз на горизонті – остаточне облаштування карплюківцями заплавного ринку та початок будівництва аквапарку. І в обох випадках фігурує Бойчук – співмешканка лідера «Нових облич», його рідня та оточення.
Третій етап – використання коштів міського бюджету для підготовки інфраструктури під майбутні приватні проєкти. Прокладають дороги, комунікації, роблять транспортні розв’язки – усе це нібито «для містян».
Насправді це основа для майбутньої забудови, що підвищує вартість земель, які раніше не мали комерційної цінності. Тобто місто готує інфраструктуру під приватний бізнес, а не вирішує соціальні проблеми громади.
Сотні мільйонів викинуті на набережну, парки, сквери, площі, натомість не вистачає шкіл, садочків, інших важливих об’єктів.
Четвертий етап – перехід від соціального проєкту до масштабної комерційної забудови. Приклади, що стосуються заплави, наведені вище.
Як наслідок, маємо хаотичну житлову забудову без достатньої кількості шкіл, садочків, лікарень, переповнені класи, великі черги до медиків на місяць вперед, знищені зелені зони. Бюджетні кошти витрачаються на проєкти, які лише збільшують прибутки місцевої еліти.
«Місто не розвивається заради містян – містяни працюють на фінансові інтереси влади та її партнерів», – підсумовує Ростолопа.
