21 червня в Ірпені зустрічали День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Присутні віддали належне звитяжцям духу, які боронили рідну землю від ворога у далеких 40-х і продовжують воювати сьогодні на Сході України.
У центральній міській бібліотеці зібралися представники ветеранських організацій нашого регіону, місцеві жителі, щоб нагадати про славетний подвиг старшого покоління та наших сучасників.
Війна прийшла в Україну 22 червня 1941 року та принесла із собою мільйони смертей, згарища і чорні руїни. Але український народ не скорився ворожій навалі.
Наші співвітчизники поповнили лави повстанської та радянської армій, чинили спротив у партизанських загонах, підпільних організаціях.
Україна виснажила сили нацистів, заплативши за Перемогу велику ціну. За страшною статистикою, загинув кожен 5-й українець. Воєнне лихоліття обпалило фактично усі родини.
Багато українських жінок залишилися вдовами, а сім’ї — без чоловіків-годувальників. На власних плечах вони піднімали країну з руїн, засівали поля, ставили на ноги дітей.
Недаремно 23 червня у світі визначено Міжнародним днем вдів. І ми маємо доземно вклонитися жінкам за їхній такий здавалося б буденний подвиг — продовження родоводу в країні, яка пройшла горнило війни.
Прикро, що в усі часи вороги посягали на щедрі українські землі. На жаль, лихо знову прийшло до нас у личині російського окупанта. Тому мужнім воїнам знову доводиться відстоювати здобутки незалежності.
Ми схиляємо голови перед мільйонами невинних жертв, борців із загарбниками, подвиг яких є неоціненним. Нехай розквітає рідна земля, а її гіркі сторінки хай залишаться лише у пам’яті вдячних нащадків.
