Чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її...

Чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її винищенню?

350
Чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її винищенню?

29 березня пройшла 49-та сесія Ірпінської міської ради. За ніч перед засіданням кількість питань, винесених на її розгляд, несподівано зросла із 123 до 136-ти.

І частина з них пов’язана зі спорудженням нових висоток чи виділенням територій для закладання майбутніх будівельних майданчиків у нашому місті.

Приємні миттєвості нагороджень
Серед приємних моментів сесії — відзначення тих, хто має творчі здобутки, що покращує імідж Ірпеня. Так, учитель Андрій Хайлов отримав Кембріджський сертифікат проходження курсів для викладання англійської носіями інших мов.

А волонтерка “Корпусу миру” Емері Бреккі вручила нагороди двом учням з ірпінських шкіл, які посіли призові місця на всеукраїнському конкурсі есе. Перше виборола Аліна Сербіна, друге — Юліана Ситник. Також вони отримали збірки романів “Гаррі Поттер” Джоан Роулінг англійською та 2 тис. грн.Чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її винищенню?

Напевне, це та премія, яку мер Ірпеня Володимир Карплюк обіцяв найкращим школярам. Говорили, що її вручення затримується по різних навчальних закладах.

Ще вшанували команду ірпінських депутатів, які здолали своїх колег у футбольному турнірі, що проводився на теренах Київщини.

Страх перед агломерацією
Після нагородної частини підійшли до сесійних питань. Депутати ухвалили звернення ІМР до Верховної Ради щодо недопущення прийняття Закону України “Про міські агломерації”.

Як було зрозуміло з коментаря мера, мова йде про звернення Київської міської ради щодо утворення спільної агломерації столиці та навколишніх населених пунктів. Звісно, таке об’єднання не на руку чинним ірпінським керівникам, бо вони втратять владу, а з нею — і можливості для зловживань.Чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її винищенню?

Проте міськиий голова аргументував звернення до парламенту тим, що, мовляв, у нашому місті більш мобільний орган місцевого самоврядування, який швидко реагує на потреби людей, краще розвинута інфраструктура.

З цим важко сперечатися, адже Ірпінь дійсно шаленими темпами обростає висотками, зокрема й зведеними незаконно, нищаться зелені зони та заплавні землі. Натомість гостро відчувається нестача шкіл та дитсадків.

Бездонні діри пайових внесків
У плані забудови та реконструкції інфраструктури чинна влада не рахується з громадою, проте відгукується на “потреби” наближених до неї забудовників та виконавців робіт.

Так, і на цій сесії зараховано пайові внески на суму понад 2,7 млн грн, які, зокрема, пішли на реконструкцію ЗШ №17 (1,4 млн грн), купівлю насосного обладнання (більше 1,4 млн грн), встановлення огорожі навколо парку “Центральний” (понад 172 тис. грн). До речі, на останній уже витрачено більше 30 млн грн.Чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її винищенню?

Багато ірпінських доріг та тротуарів, які були не так давно капітально відремонтовані, не витримали випробування погодними умовами — на покритті з’явилися вибоїни, плитка розсипається.

По деяких вулицях і провулках після танення снігу чи дощів узагалі неможливо ні проїхати, ні пройти. Адже вони й досі залишаються без ремонту.

“Реагування” на потреби людей
Про “реагування” на потреби людей свідчить і розгляд петицій на міських сесіях — їх просто беруть до відома. Від влади чути лише обіцянки: вивчити питання, кудись переслати…

Правда, з приводу петиції щодо збереження мережі дитячих санаторіїв і таборів мер розійшовся тирадою про “безпідставні звинувачення людей, які переслідують політичні інтереси”.Чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її винищенню?

Мовляв, те, що “Нові обличчя” хочуть їх забудувати — неправда. Ці землі, які перебували у використанні інших суб’єктів господарювання, перепродали. За Генпланом вони віднесені під багатоповерхову забудову. А влада при розподілі цих ділянок намагається зберегти зелені насадження і території за громадою.

Водночас на сесіях ухвалюється зміна цільового призначення лісових, сільськогосподарських, садових, транспортних, промислових та інших земель під спорудження висоток. Ось і на цьому засіданні узаконено новобудови по вул. Лісова, де була чудова паркова зона.

Напрошується запитання: чи можна вірити у щирість мера, який обіцяє зберегти природу, сприяючи її винищенню? Чому влада не захищає ділянку на території ДСО, яку намагаються забудувати, а просто відсторонюється від проблеми?