Точка відліку літопису
Ірпінь відсвяткував чергову річницю свого народження. Правда, залишилося незрозумілим, яке літочислення узято за основу. Адже якщо за прийняте “старою” владою, то точкою відліку вибрали 1902 рік, відштовхуючись від залізниці.
Минулого року святкували за новим “літописом” — від 1956-го, коли Ірпеню вдруге надали статус міста. Так і “намалювали” 60-річний ювілей.
Тепер пішло нове літочислення — “третій рік поспіль ми разом святкуємо День нашого славного міста”. На це звернули увагу місцеві активісти, які перечитали офіційне звернення міського голови Володимира Карплюка. Та зробили висновок: виходить, що літопис Ірпеня розпочався з приходом до влади чинного мера?
Парк під піар-акції
Головною подією святкувань обрали відкриття парку, який облаштували на території Будинку творчості письменників. На урочистості завітали народні депутати Сергій Тарута та засвічений у нас останнім часом Ярослав Москаленко, Почесні громадяни Ірпеня, серед яких і Петро Мельник, творча братія.
І якщо більшість ораторів, зокрема й письменників, яким надали слово, поливали елеєм “визначні” здобутки мера та його команди, то досить оригінальним та дотепним був виступ літератора та політолога Володимира Цибулька.
Віддаючи Ірпеню лаври літературної столиці України, митець переконаний, що фестивалі та книжкові ярмарки, які тут проводяться, продовжують традиції і ті сакральні дійства, які були притаманні нашому місту.
Водночас він пожартував, що парк створений для письменників, а політиків сюди можна пускати лише на годину в тиждень. Від себе можна додати, що в кращому випадку вони тут з’являтимуться лише під якусь піар-акцію.
Сам парк облаштовувався швидкими темпами, тому ще потребує додаткових робіт по впорядкуванню його території. Єдине, що бере за живе, — пара білосніжних лебедів, які плавають у невеличкому озерці, яке розчистили та штучно прикрасили фонтаном.
Невідомо, чому птахи залишаються у наших краях, адже температура знижується. Тому вони мали б уже відлетіти у вирій. Ми з колегами-журналістами жартували, що в Ірпені вивели лебедів, які не бояться морозів, чи прив’язали за лапи, щоб не втекли. Проте фахівці підказали, що достатньо підрізати крила, щоб вони не літали.
“Мерлезонський балет” та заслужені відзнаки
Друга частина “офіціозу” — “мерлезонський балет” з вітанням новоспечених почесних громадян — Михайла Копача, Сергія Пащинського і Валерія Косарєва, нагородженням кращих із кращих жителів Ірпеня, які своєю сумлінною працею роблять вагомий внесок у розвиток та розбудову міста.
Саркастичний сміх одних та шалені оплески “своїх” викликала, правда, лише перша половина дійства, де лунали прізвища відомих провладних посадовців та депутатів.
Хтось отримав почесні грамоти облдержадміністрації, інші — відзнаки облради, серед яких — заступник міського голови Лідія Михальченко (підозрювана у скоєнні кримінальних злочинів), депутати міськради Олександр Маркушин, Ольга Олійнич, Петро Король і Людмила Бідула, начальник фінуправління Євгенія Данилюк та інші.
Відзначено і багаторічну діяльність у навчальних закладах, міністерських структурах, органах місцевого самоврядування Олександра Сластьоненка — заслуженого працівника освіти, почесного професора Фіскального університету, також у цьому виші він обіймав посаду вченого секретаря.
Нечисленні присутні щиро раділи за простих роботяг комунальних підприємств, яким теж випали міські грамоти чи подяки. А ще “Ірпіньводоканалу” подарували службовий автомобіль “Фіат”.
Шана за сертифікатами
Сім’ям військових, які загинули на Сході України у зоні проведення АТО, міська влада передала сертифікати на одержання матеріальної допомоги. Правда, на сцену вирішила їх не запрошувати, щоб, за словами Карплюка, зайвий раз не тривожити спогадами про рідних, які не повернулися додому.
Можливо, просто треба було надати їм право вибору — чи бажають вони, щоб привселюдно ми віддавали їм свою шану за мужніх героїв. Як вшановують батьків ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Володимира Правика.
Далі було все традиційно — подарунки подружнім парам, які відзначили 65 та 50 років спільного життя, молодятам, які цього дня стали на весільний рушник, маленьким ірпінцям, яким щойно виповнився перший рік. А також концерти, фестивалі, конкурси — з нагородами та щирими оплесками.
