На площі перед приміщенням Ірпінського міськвиконкому встановлюють пам’ятник Великому Кобзарю, на який громада нашого міста очікує ще відтоді, як тут закінчилася реконструкція.
Основна фігура, яка поєднує окремі елементи скульптурної композиції у єдине ціле, — постать молодого Тараса Шевченка. Вона має якось поєднати ті частини архітектурних “викрутасів”, яких припустилися реконструктори.
Авторами 6-метрового памятника, який вилили із бронзи, є досить молоді, але вже відомі в Україні скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов. Мовою пластичного мистецтва вони відтворили образ великого митця — поета і художника.
У багатофігурній композиції присутня символічна палітра. Також ми тут бачимо зображення суцвіть соняха, снопів пшениці, квітів, хатини, де зростав маленький Тарас, статуї героїв його творів — кобзаря, Катерини, персонажів “Наймички”, фігури птахів у стрімкому вільному польоті.
Судячи з початку робіт по встановленню композиції, фігура Шевченка розміщуватиметься спиною до приміщення міськвиконкому. Водночас попередньо розміщені на площі бюсти великого князя Київського Ярослава Мудрого, гетьманів України Богдана Хмельницького та Пилипа Орлика, визначного українського історика та президента Української республіки Михайла Грушевського — відповідно обличчям до виконкому, але спиною до Великого Кобзаря.
Звісно, що композиційно це створює дисгармонію. Тому виникає думка, що бюсти теж доведеться переставляти, щоб уникнути архітектурного нонсенсу.
Також варто нагадати, що свого часу поширювалася думка, що повністю або частково пам’ятник стане благодійним подарунком для міста від чинного міського голови чи ще когось. До речі, міський голова Володимир Карплюк особисто контролював робочі процеси по його встановленню. Юний Тарас ніяк не хотів зайняти своє статичне місце – напевне, вирувала молода кров та творчі пориви. Чи, може, йому тут незатишно.
