У Гостомелі його жителям майстровито не один рік замилюють очі. На фоні численних проблем із будівництвом садочків, шкіл, вранішнього і вечірнього транспортного колапсу та інших численних проблем у життєдіяльності селища,
місцеві можновладці напускають туману — роблять казна-що, аби хоч щось було.
То взялися робити алейки при в’їзді на Свято-Покровську, то загорілися викладанням плитки на місці клумб, то пересадили всохлі майже на 300 тисяч гривень кущі, то ремонтують “найнеобхідніше” для мешканців селища — Гостомельську селищну раду дороговартісними матеріалами.
А чого б не допомогти з ремонтом Центру творчості дітей, де займається у гуртках чимало юних гостомельців?! Дітям селищний голова обіцяв шкільне харчування, але лише на словах, шкільних обідів за минулий навчальний рік учні так і не дочекалися, натомість для себе, “владоможці” спорудили сучасну а-ля європейську їдальню у селищній раді, а якже, їм потрібніше, вони там стільки часу в стінах ради проводять з думкою про людей, про дітей, що днем із вогнем подеколи “спеціалістів” не знайдеш, натомість у раді “працює” кілька сторонніх людей, знову ж таки, у протизаконний спосіб, маючи доступ до цінної інформації і на роботу непрацівників селищної ради витрачаються бюджетні кошти, про що зокрема йшла мова на ІІ засіданні 24 сесії Гостомельської селищної ради.
“За що тільки не бралися гостомельські бюрократи, та до пуття нічого так і не довели. Стоять ті алейки вже з розкраденими плитками, побиті — нікому до них справ немає, боляче дивитися на альпійську гірку, що на Чорнобильській алеї, на яку “убехкали” 200 тисяч бюджетних гривень, а ради їй дати не можуть. Та головне для гостомельських хапуг інше: бюджетні гроші списали!” – коментує ситуацію мешканка селища Оксана П.
А нещодавно вигадали ще один спосіб “оприходування” бюджетних коштів: облаштування обмежувачів швидкості біля зупинок, адже ніхто не контролює ні кількості витрачених на них матеріалів, ні якості. Подібні є і Ірпені, і в Бучі, але там вони доречні, і встановлені у потрібних місцях. А Гостомелю — аби було, у сусідів же є. А скільки незручностей цей непотріб завдає людям — ніхто не замислювався?!
Та й взагалі, яка необхідність витрачати такі шалені кошти на ці обмежувачі? Навіщо вони потрібні там, де немає ні шкіл, ані садочків? Невже у Гостомелі одна-єдина вулиця — Свято-Покровська? Чи узгоджували це питання з громадою, чи з нею просто не рахуються? Чому з такою ж інтенсивністю не будуються давно обіцяні навчальні заклади для дітей?
Коли доведуть усі гостомельські розвалля до пуття — питання лишається відкритим!
І чи потрібна гостомельчанам така влада, якій за вирішенням власних дрібновласницьких інтересів до громади немає ніякого діла?! Про громаду згадають напередодні виборів, якщо і їх не “завалять”.
Олександр Загребельний, Ольга Аверіна
Фото Олександра Загребельного
