Уже давно назріла необхідність будівництва в Ірпені ще однієї дорожньої мережі для транспортного сполучення між двома частинами міста, що перерізане залізницею навпіл. Проблема загострилася, коли об’їзну дорогу ніяк не можуть здати в експлуатацію, а переїзд також треба терміново ремонтувати. У таких випадках може виникнути транспортний колапс, що паралізує дорожній рух у місті.
Ремонт вулиці Підгірна затягнувся
Як відомо, ремонтні роботи по відновленню вул. Підгірна (об’їзної дороги під залізничним мостом) затяглися на невизначений термін. У цьому нема нічого дивного, бо це вже стало тенденцією, своєрідним “почерком” керівництва міста та будівельників, які у цьому задіяні: проводити ремонт не етапами та у стислі строки, а здирати все старе покриття й тягнути місяцями, створюючи людям безліч незручностей.
Так було і з вул. Підгірною. Повсякчас виникали численні проблеми з її ремонтом. Міська влада та будівельники наголосили, що заплановано провести надзвичайно великі обсяги інженерних робіт, зокрема, демонтаж зношеної тепломережі, ремонт старої каналізації з будівництвом нових колодязів, прокладання ливневої каналізації, влаштуванням споруд, що очищуватимуть ливневі води, виторфовування вздовж дороги, спорудження тротуарних зон та велодоріжок, благоустрій і додаткове озеленення придорожньої території.
Крім того, передбачено додатково розширити проїзну частину дороги, нанести розмітку та облаштувати дорожні знаки європейського стандарту. Чиновники рапортували, що ось-ось транспорт вирушить по відновленій дорозі. Але віз і нині там — десь щось зависло…
Виручає автомобільний залізничний переїзд, який за добу пропускає майже 20 тис. транспортних одиниць. Водночас повз нього у середньому проходить 70 пар різних поїздів. Тому протягом доби переїзд приблизно 140 разів закривається, пропускаючи їх. Повідомлення про те, що він теж закриється на ремонт, занепокоїло людей. Добре, що спрацював здоровий глузд і рух вирішили повністю не перекривати.
Тунельна петиція
Але місто з кожним днем зростає. Тому тих інфраструктурних потужностей, що існують для перетину залізниці, замало. Громада уже давно обговорює перспективу створення під залізницю автомобільного тунелю.
Переймаються проблемою й народні обранці. Так, на 34-ій сесії Ірпінської міської ради Сергій Глиняний у своєму депутатському зверненні порушив цю актуальну тему.
Також нещодавно на сайті Єдиної системи місцевих петицій з’явилася відповідна пропозиція від міцевої активістки Юлії Смірнової альтернативного з’єднання автомобільних доріг між північною та південною сторонами міста. Унікальним місцем для будівництва автотунелю, на думку автора петиції, є перехрестя вул. Личака, Центральної та Гагаріна з південної сторони і вул. Стельмаха, Северинівської та Піщаної з північної. Його спорудження саме у цьому місці є найбільш привабливим з точки зору забудови та висоти залізничного полотна.
Реальність чи фантастика?
Водночас там, де є можливість будівництва тунелю, споруджують невідомий для широкого загалу об’єкт, що ставить під сумнів перспективу появи підземного сполучення під залізницею.
Звичайно, що вистачає скептиків, які не вірять, що тунель вдасться спорудити. Адже це досить складний об’єкт, і на його реалізацію потрібні великі кошти. У свою чергу і начальник залізничної станції “Ірпінь” Сергій Пашинський вважає, що немає технічної можливості прокласти тунель через залізничні колії, мовляв, це із області наукової фантастики. Єдиний варіант — зробити шляхопровід.
Ігор Швець
