Спритники вперто намагаються «протягнути» через парламент різні законодавчі ініціативи, покликані фактично сприяти дерибану природних ресурсів. У новому законопроєкті (12089) пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна до 10 років. І щоб його повернути, держава повинна компенсувати забудовникам ринкову вартість. Ті, хто незаконно отримав землю чи інші ресурси, одержать гроші навіть у разі програшу в суді. Ідею амністії для дерибанників лобіював забудовник Мазепа – бізнеспартнер екс-мера Ірпеня Карплюка по будівництву на заплаві котеджного містечка О.Краса. А серед ініціаторів законопроєкту – народний депутат від нашого округу Горобець («Слуга народу»).
У парламенті зареєстровано ще один новий законопроєкт в інтересах забудовників (12089). Серед його ініціаторів знову вигулькнув народний депутат від нашого округу Олександр Горобець («Слуга народу»). Документ аналізує адвокат Юрій Мельник на сайті громадської ініціативи «Голка».
Раніше «амністію дерибанникам» і карт-бланш владі на відчуження лісів, заповідників, ландшафтних парків, прибережних смуг пропонували після 5 років володіння майном (11185). Тепер цей термін хочуть збільшити до 10.
«Але держава чи місцева громада, якщо вирішить повернути собі цінне майно, то має покласти на рахунок суду ринкову (!) вартість такого майна.
Таким чином забудовник, якому вдалося отримати ділянку на узбережжі чи в лісі за заниженою ціною чи взагалі безкоштовно, не просто поверне її громаді чи державі, а має отримати чималі кошти», – зазначає Мельник.
Новий законопроєкт – це такий собі мікс із попередніх скандальних ініціатив та сумнівної пропозиції судді Василя Крата, про яку ми вже розповідали раніше.
Його автори хочуть легалізувати все незаконно відчужене в держави майно, якщо з моменту відчуження минуло більше 10 років.
«Наразі прокуратура, коли повертає роздерибанені ліси чи узбережжя, може просто звернутися до суду, а якщо законодавчу ініціативу підтримає Верховна Рада, – треба буде зробити те, що запропонував суддя Крат – внести депозит на рахунок суду.
І це має бути саме ринкова вартість майна, яку після програшу в суді отримає «добросовісний набувач». Тобто держава може програти, а забудовник нічого не втрачає, чи виграє він чи програє суд», – деталізує адвокат «Голки».
Запропонований документ змінює ситуацію виключно на користь інтересів приватного власника, який в будь-якому випадку стає «добросовісним» набувачем і через 10 років до нього жодних запитань у держави бути не може, навіть якщо він сам організував схему дерибану, приміром, лісової чи прибережної зони.
«По суті ключова ідея законотворців полягає в тому, аби обмежити для держави, в інтересах якої зазвичай ідуть до суду з позовом лише прокурори, строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження судових рішень, про які не знала держава та громада як власники землі.
Внаслідок цього багато роздерибанених земель лісового, водного, природно-заповідного фондів, рекреаційного, історико- культурного та іншого призначення з встановленим режимом охорони та забороною передачі в приватну власність нормою закону стане просто неможливо повернути через суди», – переконаний Мельник.
При цьому власник у будь-якому випадку буде у виграші: залишиться або з грошима, або з власністю. А ось держава чи громада – програє: зостанеться або з власністю, за яку заплатить ринкову вартість, або з грошима, але втратить власність.
Часто використовують схему приватизації землі на підставних осіб, тобто безкоштовного набуття права власності. Якщо суд скасовує рішення органів влади, які передавали ділянки у приватну власність, то право на приватизацію у фізичних осіб поновлюється. А законодавці пропонують державі ще й додатково оплатити цю землю.
Цей законопроєкт – один з тих, які у часи війни просувають лобісти забудовників. Їх реєстрація у часі співпала із інформаційною кампанією у ЗМІ забудовника Ігоря Мазепи, який пропонує «обнулити» претензії до бізнесу.
Дана особа – бізнеспартнер екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка (“Нові обличчя”) по спорудженню котеджного містечка О.Краса. На заплаві активно зводять на 60 га одно- та двоповерхові будинки, незважаючи на те, що ці землі фактично перебувають під арештом.
А саме будівництво уже неодноразово провокувало затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка після весняного паводку чи рясних дощів через втручання забудовників у систему водовідведення.
