Не встиг я подякувати депутатам Ірпінської міської ради за виділення нашому підрозділу автівки для виконання завдань на передовій, як один із колег депутат Дмитро Чава написав звернення на управління благоустрою міста з вимогою надати йому акт передачі цього авта.
Про це мені повідомила керівниця управління благоустрою міста Ольга Олійнич.
Мене дещо здивувала така позиція мого колеги. Адже сам депутат голосував за дозвіл на передачу цієї машини військовим на останній сесії. А тут раптом вимагає – давайте акти.
Маю зазначити, що це напевне єдине прохання, з яким я звернувся до міського голови і до міської ради за чотири роки мого депутатства. За цей час я не попросив ні сантиметра громадської землі, а тим більше не брав ні грошей, ні квартир за сумнівні голосування. У мене не з’явилося ні нових машин, ні нових об’єктів нерухомості, ні коштів на банківських рахунках.
БО ЗАВЖДИ ГОЛОСУВАВ І ГОЛОСУЮ ПО СОВІСТІ.
І так само вчинив, коли мобілізувався у перші дні березня 2022-го після повномасштабного вторгнення.
Історія з переданою машиною доволі проста.
Наш підрозділ наразі стоїть на складній ділянці фронту. Не буду вказувати напрямок і назву села. І під час прильоту чергових кацапських КАБів ми втратили одну зі своїх фронтових автівок. Слава Богові, всі дивом лишилися живі, бо навколо зруйнувало все і перетворило просто на брили будівельного сміття.
Тож перед нами постало завдання знайти нову машину. Не нову в сенсі з автосалону, а нову – це інше потримане авто, яке в стані їздити, має підвищену прохідність і яке може хтось пожертвувати, передати з підприємства чи придбати, щоб ця машина допомагала нам підвозити хлопців до позицій, підстраховувати їх під час виконання бойових завдань і вивозити з позицій до місця дислокації, а також була б підтримкою в екстрених ситуаціях, а ще щоб возити воду, їжу, БК і підтримувати живу комунікацію зі штабом.
Машина треба була терміново. На вчора.
Я звернувся особисто до всіх, кого знаю і хто міг би організувати нам автомобіль – до друзів-волонтерів, підприємців, банкірів, народних депутатів, колишніх і теперішніх міністрів
На моє прохання відгукнулися колеги по міській раді – Зоряна Міронішена і Артем Гурін, а також неймовірна волонтерка Людмила Першин.
Зоряна відкрила навіть збір на автівку. Та несподівано подзвонив міський голова Олександр Маркушин і з’ясувалося, що є підходяща автівка в управлінні благоустрою. Її виявила новопризначена керівниця комунального підприємства Ольга Олійнич. Машину передали місту як гумдопомогу після звільнення Ірпеня 2022 року. Машині 22 роки.
Її закріпили за управлінням благоустрою, але реально на ній їздив кум кума попереднього мера, який там раніше працював, а тоді його звільнили.
Тобто машина фактично не використовувалася комунальним підприємством, якому її передали, а на ній їздив уже колишній працівник цього підприємства, в якого цю машину при зміні керівництва підприємства виявили і забрали. Саме з наміром передати її нам на фронт.
Балансова вартість цього авто 15 тисяч грн, в її ремонт ірпінські підприємці й волонтери вклали вдвічі більше.
Цю автівку хотіли передати ще на урочистій сесії на День міста 14 вересня, яку ініціював міський голова. Там же планувалося передати дрони і РЕБи іншим підрозділам сил оборони України.
Але частина депутатів, щоб показати свою силу, мовляв, їх наче більше (насправді це не так), заявили, що сесія буде аж 26 вересня, бо вони так вирішили.
Тоді я скинув у депутатський чат відео з передової із наслідоком прильоту до нашого місця дислокації ворожих КАБів. На відео було записане й те, що лишилося від нашого авта. Я закликав колег-депутатів пристати на пропозицію міського голови і передати допомогу військовим підрозділам якнайшвидше, бо на фронті не тільки кожен день – кожна година й хвилина безцінна. Бо це реально здоров’я і життя наших бійців. Їхній рівень мобільності й боєздатності в умовах, коли щомиті ти на волосинку від смерті.
Звісно, колеги, точніше половина колег, мене не почули. Довелося чекати ще практично два тижні. Авто таки виділили на сесії 26 вересня. Але перед сесією я виявив те, що десь половина депутатів ради (які проігнорували моє попереднє прохання) не має наміру підтримувати це питання. Причину вони не пояснювали. Аж поки я не переконав їх у важливості та нагальності.
Я вдячний, що в підсумку передачу авта військовим підтримали всі фракції. І що це питання об’єднало залу. Утрималася тільки попередня керівниця управління благоустрою. У неї був свій формальний мотив. Але неприємний осад таки в мене лишився.
Я попросив у керівниці управління благоустрою надати мені копію звернення мого колеги щодо передачі автівки. Виявилося, що там ідеться не тільки про наше авто, а про весь автопарк підприємства. І що депутат Чава видав уже понад 900 таких звернень до різних структурних підрозділів виконкому міської ради і комунальних підприємств міста. І тепер працівникам міської ради і комунальникам доводиться витрачати велику частину свого часу на підготовку відповідей на ці звернення.
Хочу заспокоїти свого колегу. Документи підписано, вони надійдуть ближчим часом з фронту, авто передано за призначенням. А повертаючись до теми – коли закінчиться війна, про яку писав кілька днів тому, хочу заначити, що в таких реаліях вона може тривати ще дуже довго.
Тому що немає належної єдності фронту і тилу. Це дві паралельні реальності. Замість оперативно і ефективно підтримувати фронт боротьби за нашу державу та її незалежність, в Ірпені відкритий ще один – внутрішній фронт боротьби за владу й ресурси громади. І це негативно впливає на оперативність надання допомоги фронту. Та й громаді це не додає плюсів. Адже замість виконувати свої прямі обов’язки з управління містом підрозділи виконкому міської ради вагому частину часу і сил витрачають на підготовку відповідей на нескінчений потік звернень одного із депутатів.
Формально тут жодного порушення немає. Депутат і будь-який громадянин має право звертатися до відповідних органів влади й отримувати відповіді. Реально ж робочі будні посадовців виконкому перетворюються на пекло.
Який мотив у депутата Чави так чинити? – спитаєте ви. Як колишній журналіст я завжди шукаю достовірні джерела.
На сайті РУХУ ЧЕСНО у розділі про нього є такі відомості:
«У 2020 році став депутатом Ірпінської міської ради від партії “Нові обличчя”. Член комісії з питань архітектури та капітального будівництва.
У власності Чави корім ТОВ «ІРПІНЬ АЛЬЯНС БУД» перебуває ще три компанії: ТОВ “Євроконструкт”, ТОВ “Конструктінвест” (обидві займаються різними видами будівельних та обслуговуючих робіт) та агентство нерухомості ТОВ “Сучасна агенція нерухомості Інвест”.
В декларації вказані 10 земельних ділянок, 2 житлові будинки, 4 нежитлові приміщення.
Також разом з Володимиром Карплюком та кількома іншими партнерами, серед яких забудовник Володимир Співак, володів ТОВ “Юридична Компанія “Правовий Партнер”, діяльність якої наразі припинена».
Якщо подивитися уважно на питання порядку денного останньої сесії, то під номером 62 розглядалося таке питання як «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями Лисенка, Толстого, Мечнікова в місті Ірпінь». Не знаю, що тут робить вулиця московитського класика Толстого, яка давно вже перейменована, але по суті справи це питання будівельних компаній, пов’язаних із Дмитром Чавою.
У цьому кварталі зведено житлові будинки, в яких виявлено чимало зайвих поверхів. Тобто всупереч діючим містобудівним нормам. І замість того, щоб будівництво привести до діючих норм, узялися за приведення норм до реалій будівництва в інтересах свого бізнесу, щоб все легалізувати заднім числом.
Процес цей триває вже доволі довго. На сесії 26 вересня забракло всього одного голосу. Скоріш за все, наступної сесії його таки протягнуть. Але чи припинить Дмитро Чава після цього «бомбити» підрозділи міської ради своїми зверненнями – питання відкрите. Бо в пулі бізнесів, прямо чи опосередковано причетних до попереднього міського голови Володимира Карплюка, подібних питань ще немало.
Так і живемо – в двох паралельних реальностях. Одні борються за Україну, ризикуючи життям, інші продовжують свій будівельний бізнес, як і до повномасштабної війни, тими ж методами і підходами – все мені, бо я тут господар, а всі решта підлаштовуйтесь, бо я тут диктую правила, кому і як жити.
Чи за це ми воюємо зараз на фронті?
Точно ні!
Тимур Нагалевський, депутат Ірпінської міської ради
