Ірпінь збудує школу на Банковій

Ірпінь збудує школу на Банковій

535

В честь першоквітневої традиції ми пофантазували про ситуацію, коли апетити Ірпінської міської ради та її нового фаворита серед будівельних компаній – ТОВ “Відважні”, що належить ексмеру Карплюку, дістались Банкової.

Відважні

Театральний фарс на один акт

Дійові особи:

Зеленський Володимир — Президент України.

Єрмак Андрій Борисович — керівник Офісу Президента України.

Емоції — просто емоції, інколи з елементами лихослів’я. Репліки лише в тандемі з головними героями.

Київ. Банкова, 11. Робочий кабінет Президента України. За столом для телевізійних сюжетів “про президентські наганяї” – Володимир Зеленський. Навпроти – Андрій Борисович Єрмак.

Єрмак: Пане Президенте…

Зеленський: Андрюха, кончай підкалувати. Ти ж не на інавгурації. Тут нікого немає…

Єрмак(нервово юрзається на зеленому шкіряному кріслі, намагається поправити зачіску): Ну ладно… Вова… У нас проблєма…

Зеленський: Та у нас, Андрюша, щодня проблєма…Запомни: якщо зі Стерненком все нормально, МВФ нас ще під дупу не копнув, а Степанов присилає селфі з Індії — проблєм у нас немає. І…це…Давай зі мною українським язиком говори, мені практикуватись треба…

Єрмак: Гаразд, пане При…Вова…

Зеленський: О-о-о, саме так. Так шо у нас там случилось?

Єрмак: Та…(знову намагається щось зробити із зачіскою). Ми тут пісьмо отримали…

Зеленський: Андрюша, на нашій мові не “пісьмо”, а “листа”. Пойняв?

Єрмак(киває): Пойняв…

Зеленський: Так шо там за пісьмо?

Єрмак: З Ірпєня…

Зеленський і Емоції (одночасно): Твою ж мать…

Зеленський: Він там ще є?

Єрмак: Хто?

Зеленський: Та Ірпєнь!

Єрмак: Є…Наче…(знову намагається поправити зачіску).

Зеленський: Скільки ми їх у кварталі дрю…(намагається послабити вузол краватки). Жидков із парнями вже запарились на цю тєму крапАти тєксти. То тітушки, то Очаков, то… А дєвочку їхню помниш?

Єрмак: Яку?

Зеленський: Та оту, шо руководила містом, з смішною фамілією…Поп…Поп…

Єрмак: Попсуй…

Зеленський: О-о-о, точно…Ну так шо у них там знову?

Єрмак: Не у них (чухає бороду). У нас…

Зеленський і Емоції (одночасно): А з якого це х… у нас проблєми?

Зеленський: Так, (нервово знімає краватку і розстібає гудзика на сорочці) шо в тому пісьмі, від кого воно, хто підписав?

Єрмак: Лист від їхньої міської ради, підписав Маркушин…

Зеленський: Хто такий Маркушин?

Єрмак: Це не важливо. То — пусте.

Зеленський: А чого ти тоді тут сидиш, ніби вср…ся?

Єрмак: Та в листі говориться, що земля під нашим офісом належить…Ірпєню.

Зеленський і Емоції (одночасно): Ірпєнь твою налєво, Андрюша! Як таке б…могло статися?

Зеленський (після паузи): Так, давай розсуждать логічно (розстібає ще два гудзика на сорочці). Скажи, як земля під ОП могла потрапити в Ірпєнь? Логіки я не бачу.

Єрмак: Без понятія (опускає очі)...

Зеленський: А в кого є “понятіє” ? Ти вобще юрист, чи хто?

Єрмак: (киває). Юрист…

Зеленський: Ну… Ти провіряв усе, коли Богдан тобі діла передавав? Ти дивився по цій…По карті…

Єрмак: …кадастровій?

Зеленський: Так! Дивився?

Єрмак: Дивився. Вона не відкривається. На сайті якісь роботи над помилками…

Зеленський і Емоції(одночасно): Та ви тут усі — одна і велика помилка, б…!

Зеленський: А телефон у тебе є? Подзвонить не можеш? Венедиктовій? Баканову? Арсену Борисовичу? Данілову? В цей кадастр?

Єрмак: Дзвонив… Усім…

Зеленський: І шо?

Єрмак: Сміялися (нервово розстібає верхнього гудзика на сорочці). Земля…не наша…

Зеленський і Емоції(одночасно): Кур…!!! Їм смішно? І Баканову смішно?!!

Зеленський (встає з крісла і починає ходити навколо столу): Чия тоді земля?

Єрмак: (після паузи, дістає папірця) Є цілий список. Власники – громадяни Співак, Крикун, Бойчук, Карплюк, якийсь “Сарафан”. Фірма така. Ну і ще з десяток людей і …Якесь товариство “Відважні”…

Зеленський (зупиняється біля вікна, довго дивиться в нього): Андрюша, як так? От скажи: чому так сталося?

Єрмак і Емоції(одночасно): Б…х…його знає…Я в цих й…схемах…

Зеленський: Заспокойся…Ти мені скажи спокійно: як таке могло статися? По яких законах?

Зеленський і Емоції (одночасно): Якісь “відважні”, но точно “оху…ші”, юзають, б… нашу землю, а ти соплі жуєш?

Єрмак: Вова, я…

Зеленський(різко вказує пальцем на президентський штандарт): Не “Вова”, а пан Президент…

Єрмак (схрещує долоні): Пане Президенте, там все складно. Роздробили ділянки по 5 соток…Оформили заднім числом…Через чорного реєстратора…Завірив усі сдєлки чорний нотаріус… Фамілію забув…

Зеленський (суворо): Краще б Ви свою фамілію забули, пане керівник Офісу! Бо скоро без офісу залишитесь…

У кабінеті тривалий час панує тиша. Зеленський задумливо дивиться у вікно, Єрмак — у підлогу.

Зеленський (після паузи): А Татаров шо каже? Ми ж його ставили за пригородом слідити…

Єрмак: Нічого. Він не в тємі…

Зеленський(задумливо, переходить на росіську): Незваный гость хуже Татарова… Но это не точно… (Знову українською). Шо думаєш робити, Андрюша?

Єрмак (жвавішає): На вихідних поїду на рибалку…

Зеленський: Я не про це. З землею?

Єрмак: Ну, підем у суди, будемо тягнути час…

Зеленський (говорить кудись у порожнечу): Судова реформа знову коту під сра… (Президент сідає у своє робоче крісло). Добре. Я тебе почув. Іди працюй…

Єрмак встає і прямує до дверей.

Зеленський: Зачекай. А навіщо цим “відважним” земля під нашим офісом?

Єрмак: Офіс піде під знесення. Будуватимуть…

Зеленський: Що будуватимуть?

Єрмак: Маркушин пише, що школу. Тут уже по Інститутській та Лютеранській бачив кілька їхніх бігбордів. Пишуть: “Тут скоро буде школа”.

Зеленський (знову дивиться в вікно): Ну тут без Клічка тут  не обійшлося. Але з іншої сторони — школа то добре. Дітки — наше майбутнє…

Єрмак(повертається до дверей і тихо під ніс буркоче): Ага, школа… ЖК “Школа-2”…

Завіса.

Кінець.