Мешканці столиці та її передмість все частіше віддають перевагу попутному транспрорту замість громадського. Це здешевлює проїзд для всіх учасників “райдшерінгу” та економить час для пасажирів.
Такого висновку дійшли журналісти новинної служби “Сегодня”. Вони спробували проїхати маршрутом Київ-Ірпінь, використавши “попутку”. Водій не взяв оплату за проїзд та довіз знімальну групу до Ірпеня в годину пік на 10 хвилин швидше, ніж це зробила б маршрутка.
Райдшерінг ( з англ. ride та sharing – дорога та ділитись) – це метод спільних подорожей приватними автомобілями, коли звичайні водії з вільними місцями в авто підбирають пасажирів, що розділяють їхній маршрут. Якщо пасажир оплатить проїзд, то отримає додатковий комфорт та значну економію часу, а водій зекономить на пальному. Та фіксованої вартості такої подорожі немає, тому бувають випадки, коли водії підвозять людей безкоштовно.
Така альтернатива для мешканців Ірпеня є доволі комфортною, адже їх додому зі столиці перевозять лише кілька маршрутів приватних перевізників. Це означає, що на вартість та комфортність проїзду вплинути неможливо..
Якраз з комфортом та безпекою виникають проблеми найчастіше. Стан транспортних засобів плачевний, і це не суб’єктивна думка, а висновок після кількох неприємних ситуацій, що поставили під загрозу життя пасажирів. Ще одна проблема – кількість транспорту. На жаль, кількість маршруток не відповідає кількості пасажирів, яка з кожним роком невпинно зростає. Тому часто для того, щоб дістатись Ірпеня з Києва маршруткою, потрібно вистояти довгу чергу в будь-яку погоду.
Вирішенням такої проблеми могла б зайнятись міська влада. До неї часто звертаються небайдужі мешканці з проханнями про створення цілодобового рейсу до столиці, побудови нових виїздів з міста чи окремої смуги для громадського транспорту. Та поки що прохання та петиції залишаються без реакції.
Можна також зробити висновок, що міська влада не зацікавлена і в налагодженні приміського залізничного руху. На початку 2019 року керівництво “Укрзалізниці” наголошувало, що оновлення рухомого складу та збільшення кількості рейсів до передмість напряму залежить від діалогу з місцевою владою. Адже запуск транспортних проектів потребує величезних коштів, частка яких може йти з місцевих бюджетів. Та досі мешканці Ірпеня змушені їздити в переповнених та зношених електричках, а риторика влади зосереджується на потребі інфраструктурних об’єктів типу набережних та скверів, а не автомобільних доріг.
Натомість, міська влада Ірпеня знайшла спосіб, як пропіаритись на цій проблемі. Перед минулорічними парламентськими виборами Володимир Карплюк, який вже не був мером, але вже мав плани балотуватись в народні депутати, оголосив намір будівництва велодоріжки між столичним Академмістечком та новою набережною в Ірпені. Таким чином, на його думку, близько 30% працюючого в столиці населення міста мало б пересісти на велосипеди. Важко сказати, де взяв такі цифри ексмер, за чий кошт він хотів реалізувати проект та чому велодоріжка для нього здалась ефективнішим рішенням, ніж нова дорога. Та існує припущення, що таким чином він прагнув лише привабити нових інвесторів у будівельні проекти своїх бізнес-партнерів.
ДОВІДКА
Система райдшерінгу підтримується в багатьох країнах Європи та світу. Часто, як альтернатива не громадському, а приватному транспорту. Перша причина схвалення такого нетрадиційного виду регулярних пасажирських перевезень – екологічна вигода та зменшення обсягів споживання природних ресурсів. Друга – особиста економія. Третя – додаткова можливість розвантаження автомобільних доріг, особливо, якщо пасажир відмовився не від громадського, а від особистого транспорту. Для зручності навіть створюються спеціальні онлайн-сервіси або чати, що допомагають в пошуку “попуток”.