Соціально-економічний розвиток Ірпінського регіону місцеві чиновники у перспективі тісно пов’язують переважно з будівництвом житла. Супутник Києва – Ірпінь – має притягувати кошти як столиця спорту, відпочинку, розваг. А транспортні затори вирішить… канатна дорога.
17 грудня під час засідання Ірпінського міськвиконкому керівник відділу економіки Світлана Демченко поінформувала про Програму соціально-економічного і культурного розвитку м. Ірпінь та селищ Ворзель, Гостомель, Коцюбинське на 2020 рік.
А також вона окреслила основні напрямки поступу міста на 2021-2022 роки.
Загалом, сам документ виглядає певною абстракцією, адже згадані населені пункти обрали самостійні шляхи розвитку, що було проведено через відповідні процедури.
Як ми уже повідомляли, ірпінські чиновники планують за 2 роки за рахунок власного фінансування побудувати медичний центр, загальна вартість якого сягатиме 115 млн грн.
Вони запевняють, що будувати доводиться власними силами, бо нема співфінансування з обласним та державним бюджетами.
Хоча є думка, що 50 млн грн, які виділили на цей заклад на найближчій сесії, просто роздерибанять.
А фінансувати з області та держави не наважуються, бо знають, що кошти просто вкрадуть. Тут наловчилися «зливати» гроші з міського бюджету на набережну, парки, сквери, стели тощо.
Демченко зазначила, що у новому медичному центрі будуть приймальне відділення, дитячі стаціонар та реанімація, пологовий будинок і гінекологічне відділення.
А приміщення дитячого стаціонару, яке звільниться, переобладнають під садочок, який тут свого часу знаходився. Мовляв, воно для цього підходить.
Обіцяють, що в наступному році профінансують створення на базі багатопрофільного стаціонару Ірпінської лікарні судинного блоку, придбання реабілітаційного обладнання та автомобілів.
Говорили й про реконструкцію Центрального будинку культури. Свого часу цей об’єкт опинився в руках скандальної ірпінської забудовниці Яни Ільницької.
Вона повернула його нашому місту за рахунок зарахування пайової участі від спорудження ЖК «Green Yard». Забудовницю пов’язують з колом оточення відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка.
У перспективі на рівні «ідей» закладаються кошти на будівництво мистецького центру «Арт-хаус», льодової арени.
Щодо останньої, то у 2016 році на сесії виділили під неї 0,6 га на розі вул. Північна та Степанівська.
«Місто розвивається у напрямку супутника Києва. І очікувати на крупне підприємництво, виробництво ми не можемо.
Швидше за все, маємо стати як столиця спорту, культурно-мистецького розвитку.
За будівництвом житла ми посідаємо 2 місце після Києво-Святошинського району.
І навколо спорудження житла, збільшення кількості населення, особливо молодого, і має розвиватися місто.
Тобто мають розвиватися такі речі, які притягують кошти. Щоб люди приїздили до нас», – наголосила Демченко.
З цього приводу виникла певна дискусія, бо у найбільш активних членів виконкому (на відміну від сонних мовчунів, які покірно піднімають руки для голосування) з’явилися запитання.
Так, Андрій Гірник поцікавився перспективою появи в регіоні нових робочих місць. Зокрема, за рахунок створення технопарків на території колишнього комбінату «Перемога».
До речі, ірпінська влада планувала забудувати його територію, що перевищує 40 га. За ДПТ тут мали спорудити 12 висоток на 9 поверхів. Хоча це промислові землі.
Свого часу Ірпінська міська рада надала ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств у м. Ірпінь, вул. Соборна, 152.
Напевне, згодом хотіли змінити цільове призначення землі із промислової під висотну забудову, як це з легкістю неодноразово робили депутати.
Тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк розповідав про облаштування тут ІТ-парку, а в адмінкорпусі комбінату – школи.
Цікаво, що серед засновників та сьогоднішній керівник ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» – Володимир Співак – багаторічний бізнес-партнер Карплюка.
Отже, на запитання Гірника Демченко відповіла, що робочі місця створюватимуться відповідно до розвитку інфраструктури, яка супроводжуватиме будівництво житла.
Тобто майбутнє Ірпеня влада прив’язує до подальшої забудови. Оскільки вільних земель практично нема, то залишається нищити заплаву, лісову зону та приватний сектор.
Перспектива «спального» району Києва залишається незмінною. Тому, за логікою, погіршиться ситуація із транспортними заторами.
Знову ж Гірник поцікавився, чи є у планах прокладання маршрутів тролейбусів, електробусів для покращення перевезення пасажирів екологічно чистим видом транспорту між Ірпенем та столицею.
Звісно, що це потребує величезних фінансових ресурсів – для прокладання ліній, закупівлі техніки. Ірпінській владі «простіше» кошти бюджету «закопувати» у згадані набережні, парки, сквери, стели…
Тут не хочуть утворювати комунальне підприємство для комфортного перевезення пасажирів, а фактично віддають людей на поталу приватним структурам, які часто використовують застарілий транспорт.
У декого викликала здивування розповідь головного архітектора Ірпеня Михайла Сапона, що у цьому плані чиновники начебто «працювали над канатною дорогою».
Беруть сумніви щодо реальності втілення у життя такого проекту. На жаль, свого часу «заглох» монорельс під Гостомелем.
Звісно канатна дорога виглядає як фантастичний приміський транспорт майбутнього. Водночас згадуються аварійні відключення електроенергії в місті на декілька діб.
