15 серпня на власній сторінці у мережі Фейсбук в.о. ірпінського міського голови – секретар ради Анастасія Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) назвала правоохоронців негідниками.
Звісно, що для посадовиці – це надто зухвала заява. Вона стала реакцією на повернення поліцією та прокуратурою до Ірпінської міської ради (ІМР) документів і комп’ютерів, що були вилучені під час обшуків 2017 року.
Попсуй стверджує, що більшість пакетів з документами навіть жодного разу не відкривали.
«Тобто, ці негідники два роки тримали на складах документи та техніку ради і навіть не дивилися їх!» – запевняє посадовиця.
Мовляв, жодної справи в суді, жодного доведеного обвинувачення. Кошториси і проекти на 30% дешевші, ніж загалом по країні. Усе здійснено згідно із законодавством та на благо громади.
Ця словесна істерика Попсуй, швидше за все, викликана нещодавніми обшуками, що проводилися у приміщенні Ірпінської міської ради.
Чиновниця тоді заявила, що це помста несумлінних забудовників, які не хочуть сплачувати пайові внески. Тому й замовили у прокуратури та поліції проведення обшуків.
Згадані санкціоновані заходи дійсно відбулися. Це довелося зробити за ухвалою суду, оскільки Ірпінська міська рада не надала доступу до документів.
Вони стосуються рішень ІМР про зменшення розміру пайової участі замовникам будівництва. А також документів про надання містобудівних умов та обмежень тощо.
Хоча Попсуй і обіцяла опублікувати список і «горе-забудовників», які не сплачують пайові, і тих, хто їх «кришує», але його і досі нема.
Якщо брати згаданий 2017 рік, то тоді містом керував Володимир Карплюк, який під тиском громади та своїх діянь змушений був залишити посаду.
Його підозрюють у вчиненні цілої низки кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України. Сподіватимемося, що зі зміною влади в країні справи нарешті дійдуть до суду.
Але й сама Попсуй – одна з ключових учасників корупційних схем. За деякими підрахунками, унаслідок махінацій до міського бюджету за 2,5 роки не потрапило понад 170 млн грн пайових «живими» коштами.
Справжнім блюзнірство виглядає твердження Попсуй, що «все здійснено згідно із законодавством та на благо громади».
Небайдужі жителі Ірпеня чи не щодня викривають порушення закону з боку Ірпінської міської ради. Починаючи з неоприлюднення інформації, відписок на запити і закінчуючи «протягуванням» потрібних рішень.
Однією із найграндіозніших афер стало ухвалення на сесії ІМР так званого «оновленого» Генерального плану м. Ірпеня, який влучно назвали фейковим.
Цей основний містобудівний документ узаконює будівництво, яке велося з порушеннями, дозволяє забудову висотками приватного сектора, а головне – пускає під багатоповерхівки заплаву та лісову зону, що поза межами нашого міста.
Величезні кошти в Ірпені викидаються на облаштування парків та скверів, площ, набережної, які щедро устелені плиткою, утикані різними архітектурними формами з дешевих матеріалів, але із захмарною вартістю.
Часто ці роботи покладені на плечі «своїх» забудовників, які таким чином сплачують пайову участь замість перерахування «живих» коштів до бюджету.
Перевірити вартість цих робіт практично неможливо. Та й міська влада тримає цю інформацію у таємниці, відмовляючись її оприлюднювати.
Водночас в Ірпені катастрофічно не вистачає шкіл, дитячих садочків, інших соціальних об’єктів. Місто штучно перенаселюють, що згодом призведе до колапсу – відсутність роботи, транспортні затори, загазованість тощо.
Згадки Попсуй про Героїв Небесної Сотні, Катю Гандзюк, Павла Шеремета теж викликають обурення серед свідомої громади. Адже нема віри у щирості чиновниці.
За нею і досі тягнеться шлейф скандалу, що виник навколо «Фонду громади Приірпіння», який вона очолювала.
У ньому акумулювалися кошти благодійників на допомогу рідним Героїв, які загинули на Майдані, тим, хто отримав тяжкі ушкодження.
Тоді історію з розкраданням коштів у особливо великих розмірах, в якому звинувачували Попсуй, вдалося зам’яти.
Катя Гандзюк була однією з активісток, які викривали незаконну діяльність чиновників. Так, вона звинувачувала херсонського губернатора, що він наймав тітушок проти тих, хто не дозволяв вирубувати ліси.
В Ірпені – аналогічна ситуація. Місцеві жителі змушені захищати зелені зони від навали забудовників. Останні теж наймають тітушок, які б’ють активістів, завдають шкоди їхньому майну.
Так само за допомогою тітушок відбулося й ухвалення Генплану, яке здійснювала Попсуй як головуюча на сесії ІМР.
До її початку зала була заздалегідь забита адмінресурсом – посадовцями ради, працівниками служб та управлінь, невідомими особами характерної зовнішності, які силою виштовхували місцевих жителів.
Павло Шеремет – це відомий журналіст, який теж критикував владу, правда, переважно білоруську та російську. Але «любов» до незаангажованої журналістики з боку Попсуй теж добре відома.
Тому чекаємо, коли посадовиця та інше оточення екс-мера Карплюка разом з ним понесуть справедливе покарання за свої діяння.
