Хто керує Ірпенем: дилетанти чи шкідники? – Сергій Гапон

Хто керує Ірпенем: дилетанти чи шкідники? – Сергій Гапон

396

Як виміряти ефективність роботи місцевої влади? Один із підходів – дивитися на кількість реалізованих проектів, на рівень інфраструктури, на добробут громадян. Утім, є і інша метрика – рівень адекватності очільників міста чи села, які вміють якщо не уникати помилок, то принаймні їх визнавати, і не виставляли на сміхні себе, ні громаду. В Ірпені із цим не склалось, проте рейтинги місцевої “партії влади” все ще залишаються на високому рівні. Чому так?

Історія керівництва в Ірпені нинішньої команди “Нових облич” на чолі із колишнім мером міста Володимиром Карплюком – це не історія “злетів і падінь” чи “успіхів і невдач”. Це історія скандалів, кпинів і показної видовищності, які жодним чином не впливають на рівень життя людей і їхнього комфорту. Коли озираєшся назад, стає страшно від того, який безлад вимушені терпіти у місті його мешканці через тривалу відсутність альтернативи “молодій команді”. Ось лише кілька із тих “ляпів” з Ірпеня, які гриміли на всю країну.

1. Генеральний план із морським портом

Історія, із якої сміялась вся Україна, насправді найбільш яскраво продемонструвала некомпетентність місцевих очільників.

Наприкінці минулого року керівництво Ірпеня представило на розгляд міської ради оновлений генеральний план, левова частина якого була просто зкопійована із аналогічних документів міста Очаків Миколаївської області – із посиланням на наявність у місті порту та описом вирішення відповідних проблем морської акваторії. Очевидно, що про точність розрахунків ані транспортних потоків, ані кількості мешканців, ані економічного потенціалу при цьому говорити не доводиться. Попри явні порушення, генплан все ж ухвалили – адже більша частина депутатів міської ради – забудовники або їх представники.

2. Рівність жінок Житомира

“Ляп” із портом насправді не єдиний, який допускали депутати, демонструючи, як вони голосують за проекти рішень, яких не бачили в очі. В липні 2018 року місцеві ЗМІ повідомили, що депутати Ірпінської ради голосували за рівність жінок та чоловіків Житомира. “За” проголосував 21 депутат із 23 присутніх в залі.

Такий “колгоспний” підхід свідчить, з одного боку, про повну некомпетентність апарату секретаріату, який готував це рішення, а з іншого – про абсолютну байдужість забудовників-депутатів до питань, які не мають відношення до їхнього бізнесу. Як скаже партійний бос чи начальник – так і проголосують. Без жодного обговорення.

3. Мерія некрофілів

Міська рада на чолі із “Новими обличчями” – неабиякі новатори в питаннях розміщення замовлень на державні закупівлі. Приміром, в 2016-17 роках тут укладали угоди на закупівлі послуг із ФОПом та фірмами, зареєстрованими на чоловіка, який помер за чотири роки до цього.

Більше того, юрособи на небіжчика зареєстрували після його смерті. Через цю історію на лаві підозрюваних навіть побував перший заступник міського голови Дмитро Христюк, хоча справжнім куратором схеми, подейкують, був саме мер Ірпеня, забудовник Володимир Карплюк. Сума збитків, завдана державі через цю історію – понад 21 млн грн.

"Безсмертний ФОП" ІІ Матеріал Максима Опанасенка для "Слідства.Інфо"

4. Гімн Росії на засіданні

Наприкінці грудня 2017 року Ірпінь знову вийшов на шпальти та сторінки багатьох національних ЗМІ у розділі “курйози”. Під час засідання на сесії міської ради поруч із гімном України прозвучав також фрагмент гімну Росії. У міській раді назвали це провокацією опозиції і навіть обіцяли подати заяву до Служби безпеки, проте місцеві мешканці насправді переконані, що виставу спровокували самі можновладці, аби трохи відволікти громаду від проблем у місті.

Що їм власне і вдалось: про гімн Росії на новорічні свята говорили набагато охочіше, ніж про низьку якість комунальних послуг чи хаотичну забудову Ірпеня.

5. Міська рада чи виборчий штаб?

Ще один скандал стався напередодні першого туру виборів Президента, коли на території міської ради було виявлено кілька тонн агітаційної продукції на користь партії “Блок Петра Порошенка”. Більше того, активістам навіть вдалось повторити цей “шлях провокатора” і занести на території міської ради агітацію без особливого опору з боку персоналу.

Традиційно місцева влада звинуватила в усьому оппозиційних депутатів, які нібито зуміли за кілька хвилин занести дві вантажівки паперу на територію державної установи.

Ситуація могла б здатися комічною чи принаймні нейтральною, якби не той факт, що екс-мер Володимир Карплюк був неформальним лідером штабу БПП та Петра Порошенка на цих виборах в 95-му окрузі. За хороший результат для уже тепер колишнього гаранта Конституції, Карплюкові нібито навіть віддали “на поталу” округ (пообіцявши не висувати сильних кандидатів і негласно підтримати від імені БПП).

Відтак агітація в міськраді (що є прямим порушенням закону, бо в держустановах не можна агітувати) – прямий наслідок скоріше безпечності і самовпевненості “Нових облич”, аніж просто провокації.

6. Так тікала, що вікна із собою забрала

Про якість кадрів, які набирає місцева влада Ірпеня для керівництва комунальними підприємствами, ходять легенди далеко за межами міста. Одна із таких представниць – керівниця місцевого комунального підприємства, яке займається стерилізацією тварин.

Відмиванням коштів на операціях уже давно нікого не здивуєш, як і списанням їх на відрядження чи закупівлю канцтоварів. Проте жінка, коли її не змогли змусити надати повний звіт про витрачені кошти, в тому числі кошти волонтерів, не знайшла нічого кращого, ніж після звільнення забрати із собою… пластикові вікна. Встановлені, до речі, коштом меценатів, а не власним коштом пані

Це вже не перший зафіксований випадок, коли ірпінський чиновник, ідучи з посади, забирає із собою сувеніри. Колишній заступник голови Київської облдержадміністрації Юрій Денисенко (екс секретар Ірпінської міськради) на початку цього року теж відзначився, забравши із собою з робочого кабінету в Києві широкоекранний телевізор.

7. Злиденні доходи, “дешеві” машини

Якщо би раптом хтось із читачів хотів купити собі добротний десятирічний кросовер Honda CR-V, то йому б очевидно довелось викласти приблизно $8-10 тис. Утім навіщо переплачувати, якщо його можна придбати за 30 тис. грн., як це зробила в 2017 році нинішня в. о. міського голови і секретар міськради Анастасія Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька). Станом на момент покупки її річний дохід ледь перевищував 20 тис. грн., тому навіть такий подарунок долі, як кросовер за $1200, мабуть не дуже легко дався її сімейному бюджету.

До слова, такі ж запитання у руху “Чесно” викликало і придбання квартири за ціною 3,2 тис. грн. за квадратний метр при ринковій вартості житла в аналогічних комплексах на рівні 10 тис. грн.

Натомість “автомобільні пристрасті” на цьому не закінчилися. Адже уже в квітні 2019 року місцевий водоканал як виявилось, купив для Анастасії Попсуй ще одну машину – “лімузин” Volkswagen.

***

Не важко здогадатися, що перелічені “недоліки” роботи місцевої влади в Ірпені – лише вершина айсбергу. 100-тисячне місто вже звикло до розкрадань, хаотичної забудови і ухвалення рішень, які суперечать здоровому глузду, не кажучи вже про норми моралі. “Безальтернативність” партії “Нові обличчя” в Ірпені та довколишніх містах, де мерами теж було обрано її представників – могла б роками висмоктувати соки із західного передмістя столиці. Проте схоже, що і на їхню вулицю прилетів “чорний лебідь” у вигляді реально нового покоління політиків. І уже першим тестом на готовність позбутися шкідників для мешканців міста будуть вибори до парламенту.

Джерело: Лівий берег