Святий Ілля-пророк — виконавець Божої волі. Він карає грішників і злих демонів, не дає спуску нечистій силі, використовуючи блискавичні стріли. В народних уявах святий Ілля — грізний і суворий, але в той же час щедрий і справедливий. Слов’яни вважали Іллю повелителем родючості, врожаю, небесного вогню, грому і дощу. Згідно легендам, звуки грому — це стукіт кінських копит, які видають запряжені в колісницю коні Іллі. Взимку пророк подорожує небом на санях, тому грому не буває. Іллю шанують і звертають до нього молитви.
Історія свята
Історія свята бере свій початок за 9 століть до народження Ісуса Христа. Майбутній пророк з’явився на світ у місті Фесвії. У момент його народження батькові Іллі було видіння, в якому янголи небесні сповивали і годували малюка вогнем. Це бачення стало пророчим — дитина виросла і стала світочем віри. Коли Ілля підріс, від пішов жити в пустелю, де багато молився і дотримувався суворого посту. Пізніше був покликаний на пророче служіння, і почав боротьбу з нечестивими вчинками і відходом від істинної віри.
Пророк намагався надоумити ізраїльтян, запропонував зробити на горі Кармель жертвопринесення Богу і Ваалові, і подивитися, на якій жертовник зійде з неба вогонь. Весь день ідолопоклонники сподівалися на диво, але, як не молилися жерці Ваалови, вогню їм не вдалося дочекатися. Увечері жертовник Богові зробив Ілля, полив при цьому дрова водою. Пророк почав молитися, з неба зійшов стрімкий вогонь і вразив не тільки жертву і дрова, але і каміння з водою. Скоро почався великий дощ, який наситив висушену землю. Уражені побаченим ізраїльтяни покаялися і знову почали прославляти істинного Бога. Християни і юдеї вважають, що пророка узяли живим на Небо. Єлисей (учень Іллі) бачив, як святий вознісся на Небо у вогненній колісниці.
Активно святкувати день пам’яті пророка почали у Візантії в 9—10 ст. н. е. Люди влаштовували вистави, бенкети, відпочивали. Фактично, Ілля прийшов на зміну громовержцеві Перуну — він володів тими ж можливостями, його так само шанували, йому молилися перед боєм. Ілля, як і Перун, вважається покровителем воїнів (а саме авіаторів і десантників).
Святкування дня Іллі
За тиждень перед святом наші пращурі дотримувалися посту. З будинку прибирали блискучі предмети, обкурювали житло пахощами, обов’язково вмивалися дощовою водою, щоб захиститися від псування і хвороб. Святому молилися про дарування дощу або про настання сонячної погоди, залежно від обставин. Також влаштовували хресний хід. Селяни замовляли в церкві особливий молебень на честь Іллі, щоб святий зробив зерно врожайним, так як саме він захищає хліборобів. За ворота виставляли миски з зерном, насіння заговорювали.
Святого Іллю вважали всемогутнім, тому до нього зверталися і з іншими проханнями про допомогу на полюванні, на лікуванні, на любовному поприщі. В силах пророка було покарати погану людину, позбавити грішника врожаю, відновити справедливість. Він же може захистити праведника від бід і нечистого духа, допомогти мисливцеві і шукачеві скарбів, врятувати молодят від псування і пристріту. В складчину влаштовували спільне свято для жителів села (чи навіть кількох сусідніх сіл), який називався «благання» або «братчина».
Підготовку до свята починали за кілька днів, готували багато їжі, жінки обов’язково пекли обрядові хліби з борошна нового врожаю. Головним напоєм на бенкеті було пиво, головною стравою — баран або бик, якого символічно приносили в жертву пророку. Жертовну худобу спочатку зганяли до церкви, де священик окроплював його священною водою і проводив молебень, а потім кололи. Після бенкету веселилися, співали пісні, грали, водили хороводи до самого ранку.
Прикмети в Іллів день
У народі цей день вважається стиком двох сезонів: закінчується тепле літо і починається осіння прохолода.
«Хто потрапив у цей день під дощ, той запасся здоров’ям на весь рік». Дощова вода в цей день здатна вилікувати і змити з людини негаразди. Якщо в Іллів день іде дощ з грозою, то на дощову воду збирають і зберігають, використовуючи її як цілющу. Також під час дощу 2 серпня не можна шуміти, кричати, бігати, стояти під деревом, стріляти, перебувати у воді. Треба перечікувати грозу в будинку, старанно замкнувши двері і закривши вікна. Найкраще в цей час помолитися до святого з проханням про захист і поставити перед іконами запалені свічки, перехрестити себе і все навколо.
«Хто в цей день копиці згрібає, той скоро все добро розгубить». У полі та на городі не працювали: вважалося, що урожай може згнити, плоди і листя опадуть і зів’януть, сіно згорить, худобу загризуть вовки. Зате можна займатися пасікою, так з бджолиного воску робляться церковні свічки. Якщо нечиста сила ризикне сховатися у вулику, то Ілля не направить туди свою вогненну стрілу, пасіка не постраждає.
«До Іллі люди купаються, а після нього з річкою прощаються». Вважається, що купатися на Іллю і після нього не можна, причому пояснення цієї заборони є різні. Хтось каже, що пророк, опустив у воду шматочок льоду і після купання можна сильно застудитися або на шкірі з’являться нариви. Інші розповідають, що воду осквернив водяний або рис, тому купатися небезпечно. Треті запевняють, що русалки і інша нечисть, яка з дня Івана Купала була на суші, знову ховається у воду, рятуючись від блискавок Іллі, і може потягти на дно тих, хто вирішив скупатися.
«На Іллю дощ — буде мало пожеж, сонячно — багато». Сильний дощ говорить про майбутній щедрий врожай, а якщо погода хороша, то будуть пожежі.
Підготувала Ольга Аверіна
